Обезюк Микола Наумович
ОБЕЗЮ́К Микола Наумович (03. 05. 1938, с. Білижинці, нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 16. 02. 2024, Київ) — скульптор. Заслужений художник України (1991). Член НСХУ (1978). Майстер спорту з фехтування (1960), призер 2-ї Спартакіади народів СРСР (1964). Закін. Львів. училище прикладного та декоративного мистецтва (1957; викл. О. Шатківський) і Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1963; викл. І. Севера, І. Якунін). Працював в галузі станк. та монум. скульптури. Визначал. для творчості О. була патріот. тематика. Митець звертався до постатей державотворців, науковців, літераторів, зокрема до образів Т. Шевченка, Лесі Українки, Б. Грінченка. Скульптор тонкого психол. аналізу, він прагнув пластич. засобами передати символ. значення образу й через внутр. стан людини повʼязати з атрибутами доби.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. композиції, барельєфи на міді — «Байда», «Еней» (обидва — 1966), «Козак» (1968), «Юність» (1978); портрети — Д. Гурамішвілі (1969), О. Білаша (1970), Т. Масенка (1973); погруддя — М. Павлика в Косові Івано-Фр. обл. (1974), І. Нечуя-Левицького в Богуславі Київ. обл. (2009), І. Пулюя у Тернополі (2010), Олени Пчілки в Луцьку (2011); пам’ятники — Лесі Українки в Луцьку (1977, співавт.), Новограді-Волинському Житомир. обл. (1987), мемор. музеї-садибі в с. Колодяжне Ковел. р-ну Волин. обл. (1988), Д. Січинському в с. Клювинці, нині Чортків. р-ну Терноп. обл., євангелістам Марку, Матвію, Луці, Іоанну в архіт. комплексі церкви Богородиці Марії в Києві (співавт.; обидва — 1992), Т. Шевченкові в Гусятині Терноп. обл. (1993), І. Пулюєві в Гримайлові Терноп. обл. (1995), П. Кулішеві на х. Мотронівка, нині у складі с. Оленівка Ніжин. р-ну Черніг. обл. (2004), Б. Грінченкові в Києві (2011); рельєф на фасаді кінотеатру «Київська Русь» у Києві (1980, співавт.); панно-рельєф для санаторію ім. М. Семашка в Кисловодську (РФ, 1981); композиція «Той, що в скелі сидить» в парку «Олександрія» в Білій Церкві Київ. обл. (1990); мемор. дошка з рельєф. портретом Є. Гуцала (2005); скульптури (всі — співавт.) — «Розп’яття Ісуса Христа» в Батурині Черніг. обл. (2004), біблій. місіонерів Клима, Наума й ангела в Македонії (2006), «Дівчинка з колосками» та «Ангели скорботи» в Нац. музеї Голодомору-геноциду в Києві (2009).; Літ.: Дьомін М. Україною окрилений. Скульптура Миколи Обезюка // Вітчизна. 2004. № 3–4; Дьомін М. Монументальна і камерна пластика в скульптурних творах Миколи Обезюка // Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуал. еліти України та Волині: Наук. зб. Вип. 33. Лц., 2009; Дьомін М. Велети духу в камені та бронзі. Монументальна скульптура Миколи Обезюка // КіЖ. 2011. № 47; Дьомін М. Видатні постаті. Мистецтво скульптури — націєтворча місія в суспільстві: До 80-річчя скульптора Миколи Обезюка // Світогляд. 2018. № 5.
.jpg)

. bronza.jpg)




.jpg)