КО́ДИМСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться на пів­нічному заході Одеської області. Утворено 1930. Жителі потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — близько 1,2 тис. осіб), за­знали сталінських ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Площа 0,8 тис. км2. Населе­н­ня 34 523 особи (2001, складає 86,9 % до 1989): українців — 90 %, росіян — 5 %, молдаван — 3 %. У складі ра­йону — м. Кодима, смт Слобідка та 24 сільські населені пункти. Лежить на пів­ден­них від­рогах Подільської височини. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована ярами та балками. Корисні копалини: пісок, глина, вапняки. На території ра­йону протікають річки Кодима (басейн Пів­ден­ного Бугу), Білоч, Молокиш (притока Дністра). Створено понад 60 ставків. Загальна площа водного дзеркала 274,7 га. Ґрунти пере­важно сірі лісові, чорноземні опідзолені та ре­градовані. Площа лісів 12 тис. га (дуб, граб, ясен, клен). Обʼєкти природно-заповід­ного фонду: ландшафтний заказник Березівський, гідрологічні памʼятки природи Джерело Зу­стріч, Джерело Канава, Джерело Слобідка, ботанічні памʼятки природи Перша та Друга діброви червоного дуба, заповід­не ур­очище Чебанка (усі — місцевого значе­н­ня). Головні під­приємства роз­ташовані у райцентрі. Спеціалізація сільського господарства — рослин­ництво (зернові і технічні культури). Площа сільськогосподарських угідь 60,2 тис. га, з них орних земель — 40,3 тис. га, сіножатей — 3,2 тис. га, пасовищ — 9,1 тис. га. Основними виробниками сільськогосподарської продукції є 12 ТОВів і 36 фермерських господарств. У Кодимському ра­йоні — 21 загальноосвітня школа, 6 дитсадків; 26 Будинків культури та клубів, 26 бібліотек, Загнітківський і Сербівський крає­знавчі музеї, Кодимський історико-крає­знавчий музей, школа мистецтв, музична школа, Будинок школяра; центральна ра­йон­на лікарня, 7 лікарських амбулаторій, 17 фельдшерсько-акушерських пунктів. Виходить газета «Вісті Кодимщини». Діють релігійні громади УПЦ МП, УПЦ КП, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: церква Параскеви (1777), маєток кінця 19 столі­т­тя (нині дитсадок), вітряний млин (1910–20) у селі Будеї, церква Покрови у селі Івашків (1884), церква Преображе­н­ня у селі Круті (1885), Свято-Вознесенська церква у селі Лабушне (1846), церква святого Миколая у селі Шершенці (1900). Є 84 памʼятки археології. Серед видатних уродженців — мово­знавець, академік НАНУ, член-кореспондент РАН О. Мельничук (село Писарівка), фармаколог, член-кореспондент НАМНУ В. Кресюн, фахівець у галузі хімії високомолекулярних сполук М. Бурмістр (обидва — село Шершенці), фахівець у галузі регулюва­н­ня та захисту прав споживачів Л. Коломієць (село Лабушне), економіст М. Левицький (село Будеї), лікар-анестезіолог і ревматолог К. Мініна (село Тимкове), фахівець у галузі устаткува­н­ня харчових виробництв А. Поперечний (село Лисогірка), фахівець у галузі аеронавігації та штурманського забезпече­н­ня польотів В. Русол (село Лабушне); поетеса Н. Бутук (село Будеї), письмен­ник, громадський діяч О. Гай-Головко (село Писарівка); живописець, академік Санкт-Петербурзької академії мистецтв Є. Столиця (село Будеї), художник декоративно-ужиткового мистецтва, дизайнер І. Когут (село Баштанків), графік В. Шпак (село Грабове); актор, народний артист СРСР і РФ В. Лановий (село Стримба), хоровий диригент, композитор Ю. Головко (село Писарівка), актриса, заслужена артистка УРСР В. Болейко (смт Слобідка); спортс­мен (шашки) П. Бодянський (село Серби); церковний діяч УАПЦ Антоній (Гриневич); Герої Радянського Союзу І. Авеличев (обидва — смт Слобідка) та Ф. Карпинський (село Івашків). 1843–51 у Крутівському духовному училищі на­вчався письмен­ник, етно­граф, громадський діяч А. Свидницький.