Овчарук Олександр Іванович
Визначення і загальна характеристика
ОВЧАРУ́К Олександр Іванович (05. 01. 1954, м. Артем Примор. краю, РФ — ймовірно, січень 2012, Харків) — скульптор. Член НСХУ (1983). Навч. у Харків. худож. училищі (1969–73; викл. Ю. Киянський, О. Фоменко), закін. Харків. худож.-пром. інститут (1979; викл. В. Воловик, Л. Жуковська, Д. Сова). Від 1982 працював на Дніпроп. (нині Дніпро) худож.-пром. комбінаті Худож. фонду УРСР; від 1995 — у твор. майстерні в Харкові. Основні галузі — монум. і станк. скульптури. Надавав перевагу станк. скульптур. портрету, темат. композиціям. Його реаліст. образи вирізняються індивідуальністю та своєрідним темат. спрямуванням. Учасник обл., всеукр. і всесоюз. худож. виставок від 1982.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «О. Трепалов» (1982), «Майстер спорту А. Остапчик» (1982; 1988), «На землі цілинній», «Місто вільне» (обидва — 1983), «Монтажник Кримської атомної Кирей» (1983; 1987), «Лєна» (1984), «Лона» (1985), «Кумис» (1986), «Токар заводу ім. Петровського А. Синюков», «Яблуко разбрату — художник і модель», «Ранок» (усі — 1987); мемор. дошка член-кореспондент АН УРСР М. Лошкарьову (1984, Дніпроп. хім.-технол. інститут).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
