Овчинников Володимир Анатолійович

Визначення і загальна характеристика

ОВЧИ́Н­НИКОВ Володимир Анатолі­йович (08. 02. 1948, Харків) — графік. Член НСХУ (1990). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1976; викл. М. Гно­йовий, В. Ненадо), де й працював від 1981: від 1996 — доцент Стажувався 1991 в Ленінгр. АМ (нині С.-Пе­тербург) у проф. І. Веселкіна, 1992 — у Вищій школі дизайну в м. Галле (Німеч­чина). 1998–2004 — викладач історії іконопису в Харків. духов. семінарії. Працює в галузі монум. мистецтва, станк. та книжк. графіки, графіч. дизайну. Для його творчості характерне від­творе­н­ня традицій академ. та реаліст. мистецтва, від­чут. також вплив майстрів епохи Від­родже­н­ня та укр. художників 18–19 ст. Створював пейзажі, твори, навіяні мотивами вітчизн. середньовіч. історії та часів запоріз. козаків, казк. образами. Учасник регіон., всеукр., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1981; персон. — від 1986. Деякі роботи зберігаються в музей. та приват. колекціях України, РФ, країн Європи тощо.

Тв.: живопис — «Тепла зима» (1982; 1992), «Осінь» (1983; 1990), «Снігуронька» (1987), «У ярку» (1991), «Присмерки» (1993), «Лютий» (1995), «Сонячний день. Лютий» (1996), «Очікува­н­ня» (2006), «Річка на луках» (2009), «Біля колодязя», «Пере­слідува­н­ня» (обидва — 2011), «Влітку» (2017); графіка — «Порт­рет доньки» (1981), «Тихий вечір» (1989), «Автопорт­рет» (1990); іл. до казок: О. Пушкіна «Руслан і Людмила» — «Баян» (1977), «Іван-царевич і сірий вовк» — «У пошуках царівни» (1983), «По щучому велін­ню» — «Ємеля» (2002) та ін.

Літ.: Художники Харківщини. 2003; Мистецька палітра Слобожанщини. Історія, традиції, сучасність. Велика колекція: Альбом. 2013; Мистецька антологія Харківщини. Історія, традиції, сучасність. Велика колекція. Т. 2: Альбом. 2018 (усі — Харків).

О. Г. Па­влова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю