Кодьєв Петро Іванович
КО́ДЬЄВ Петро Іванович (12(24). 07. 1899, м. Новогеоргіївськ Херсонської губ., нині затоплено Кременчуцьким водосховищем — 21. 12. 1968, Київ) — живописець, музеєзнавець. Батько О. Кодьєвої. Один із засновників і членів СХУ (1938). Навчався у 2-х художніх майстернях (Москва, 1919; викладач В. Кандинський), закінчив Київський художній інститут (1932; викладач В. Пальмов). Працював у Києві: 1931–34 — директор і викладач художнього технікуму; 1938–62 — директор Державної науково-дослідної реставраційної майстерні Міністерства культури УРСР. Водночас 1943–45 — директор Картинних фондів ХМ УРСР, евакуйований 1941 до м. Уфа (Башкортостан, РФ); у грудні 1944 із головним хранителем Н. Кодьєвою успішно здійснив їх реевакуацію до Києва. 1945–57 керував реставрацією творів із Дрезденської галереї (Німеччина). Автор статті «Про критику і художників» // «Образотворче мистецтво», 1940, № 11. Учасник мистецьких виставок від 1927. Персональні — посмертні у Києві (1969, 1999, 2009), Кіровограді (2004, 2009). Для портретів і тематичних композицій 1920–30-х років характерні монументальність, революційна романтика. У реалістичному стилі виконані шевченкіана, полотна, присвячені подіям 1920-х років і 2-й світовій війні, пейзажі та натюрморти. Окремі роботи зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка, Національному художньому музеї, музеї російського мистецтва, Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» (усі — Київ), Донецькому, Кіровоградському, Миколаївському, Сумському художньому музеї, Дніпропетровському історичному музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У колгоспному степу» (1930), «Буревісник (М. Горький серед бурлаків)» (1937), «Т. Шевченко в Україні. 1859» (1938), «Пророк (Т. Шевченко)» (1939), «Уфимський пейзаж», «Фарфоровий світ» (обидва — 1944), «Весна на фронті», «Іспанія», «О. Пушкін в Україні» (усі — 1947), «Брати» (поч. 1950-х рр.), «Осінь. У Ботанічному саду» (1953; 1960), «Т. Шевченко слухає скрипаля на пароплаві, повертаючись із заслання», «Сполох» (обидва — 1954), «Квіти» (1959), «Листопад» (1963), «Жуків острів. Дорога» (1964), «Т. Шевченко на плоту. Біля Межигір’я. 1843» (1966), «Спогади про громадянську (Автопортрет)» (1968).


