Розмір шрифту

A

Одеський національний морський університет

ОДЕ́СЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МОРСЬКИ́Й УНІВЕРСИТЕ́Т — заклад вищої освіти. Засн. 1930 як Одес. ін­ститут інж. водного транс­­порту на базі суднобуд. факультету Одес. політех. ін­ституту; 1944–94 — Одес. ін­ститут інж. мор. флоту; від 1994 — Одес. держ. мор. університет (від 2002 має статус національного). В організації Ін­ституту брали активну участь майбутні кер. факультетів створюваного закладу — В. Дишкант (1-й дир. — 1930–31) і Б. Ніколаї, проф. В. Лаптєв, В. Найдьонов та ін. Роз­таш. у 3-поверх. споруді Ін­ституту шляхет. дівчат (збуд. 1859, арх. А. Шашин). Зі складу Одес. політехніки до Ін­ституту були пере­ведені студенти старших курсів від­повід. спеціальностей, а на­прикінці 1930 утвор. ще й екон. та кораблебуд. факультети. На час від­кри­т­тя закладу на його 5-ти ф-тах навч. понад 1600 студентів. Наук.-дослідниц. робота була зосереджена навколо НДІ аспірантури. 1934 уведено в екс­плуатацію дослідниц. басейн, упродовж 2-х р. створ. низку лабораторій — зварюва­н­ня, хім., рентґено­скопічну, електро- та теплотех., гідравлічну та ін., які очолили ві­домі вчені: Г. Суслов, Ф. Гантмахер, Г. Павленко, М. Чеботарьов, М. Крейн та ін. Під час 2-ї світової вій­ни 1941 Ін­ститут еваку­йовано в м. Самарканд (Узбеки­стан), готував інж.-екс­плуатац. кадри для фронту (дир. — В. Земськов). 1944 від­новив роботу в Одесі (дир. до 1950 — О. Будницький), продовжили навч. 615 студентів із 1–3 курсів. Професор.-викладац. корпус складав 104 особи, з них — 6 проф. і 33 канд. н. 1945, окрім 3-х наявних, від­крито нові факультети — механізації портів, гідротех. та екон., на 27-ми каф. навч. 782 студенти. 1950 Ін­ститут роз­почав під­готовку інж.-мор. та екон.-управлін. кадрів для країн Європи, Азії, Африки й Лат. Америки. 1955 у ньому викладали 11 д-рів та понад 30 канд. тех. н., наук. робота колективу була спрямована на реалізацію нар.-госп. проектів для Головморпорту, Головморбуду, Чорномор. мор. пароплавства, Одес. судноремонт. заводів № 1 і № 2 та заводу Січн. пов­ста­н­ня, упр. Одес. порту. У 1960-і рр. пріоритет. роз­витку набуло впровадже­н­ня обчислюв. техніки, створ. нові дослідні лаб. тощо. Серед ві­домих учених Ін­ституту знач. успіхів у наук. роботі досяг­ли О. Костюков (1960–71 — ректор), Ю. Фомін, В. Махненко. У 1970-і рр. поновлено матеріал.-тех. базу, введено в екс­плуатацію новий 9-поверх. навч. корпус; працювали 15 д-рів і 105 канд. н. У 1980-і рр. при Ін­ституті діяли різноманітні наук.-теор. семінари — з буд. механіки (кер. Я. Нудельман), термодинаміки (Я. Казавчинсь­кий, В. Загорученко), теорії машин і механізмів (В. Небеснов), дис­крет. математики (О. Зиков). 1984 вуз нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. На поч. 1990-х рр. Ін­ститут одним із перших ВНЗів на пострад. просторі впровадив нову багато­ступ. освітню систему європ. зразка з рейтинг. методикою контролю знань студентів. У 2000-х рр. роз­виваються наук. школи з екон.-матем. моделюва­н­ня, упр. проектами, логістики, транс­порт. технологій. У під­готовці нових наук. кадрів активну участь беруть І. Лапкіна, О. Шибаєв, М. По­стан, С. Онищенко. Роз­ширюються між­нар. звʼяз­ки Університету, зокрема організовано Центр дослідж. Китаю та Укр.-ки­тай. наук. центр дослідж. соц. роз­витку «Один пояс, один шлях», що обʼ­єд­нує країни «шовкового шляху», від 2017 впроваджено систему під­готовки фахівців за про­грамою по­двій. дипломів спільно з польс. закладами вищої освіти. Нині у структурі — 7 ін­ститутів та факультетів, наук.-тех. бібліотека (бл. 800 тис. од. зберіга­н­ня). Має 3 навч. корпуси, 6 гуртожитків, спорт­комплекс; є власником 6-ти крейсер. яхт. На 31 каф. працюють 480 викл., із них — 35 д-рів н. і 52 проф. та 162 канд. н. і 128 доц. Навч. понад 5 тис. студентів за 12-ма спеціальностями. Університет під­готував понад 40 тис. фахівців для України та 64-х країн Європи, Азії, Африки й Лат. Америки. Видає «Вісник Одеського національного морського університету», зб. «Роз­виток методів управлі­н­ня та господарюва­н­ня на транс­порті», «Роз­виток транс­порту». Тривалий час заклад очолювали В. Загоруйко (1979–89) Ю. Вороб­йов (1989–2003), І. Морозова (2003–15), від 2015 ректор — С. Руденко.

С. П. Онищенко

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Заклади освіти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
75221
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
46
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Одеський національний морський університет / С. П. Онищенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-75221.

Odeskyi natsionalnyi morskyi universytet / S. P. Onyshchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-75221.

Завантажити бібліографічний опис

Одеська морська академія Національний університет
Заклади освіти  |  Том 24  |  2022
В. Д. Савчук
Одеський державний аграрний університет
Заклади освіти  |  Том 24  |  2022
О. А. Коваленко
Одеський державний екологічний університет
Заклади освіти  |  Том 24  |  2023
М. Г. Сербов
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору