Онишко Анатолій Васильович

Визначення і загальна характеристика

ОНИ́ШКО Анатолій Васильович (псевд. — Антін Крикіт; 06. 08. 1940, м. Стрий Львів. обл. — 26. 07. 2006, м. Калуш Івано-Фр. обл.) — перекладач, поет. Член НСПУ (1998). Закін. Дрогоб. нафт. технікум (нині Львів. обл., 1958) та факультет романо-герман. філології Львів. університету (1977). Працював 1958–91 бурильником на Шебелин. та Битків. родовищах, інж.-конструктором у Калус. хім. концерні «Оріана». Від 1991 — на творчій роботі. Самотужки вивчив кілька мов. Дебютував 1972 у львів. ж. «Жовтень» (№ 3) добіркою перекладів із 6-ти поезій Г. Гайне та вірша «Ворон» Е.-А. По, які отримали схвальні відгуки Г. Кочура й І. Качуровсь­кого. У доробку перекладача — твори з різних мов, жанрів, стилів. З англ. мови переклав шість оповідань А. Азімова (зб. «Кінець вічності», 1990), повість «Координати чудес» Р. Шеклі (1991; обидві — Київ), «Поема про Старого Мореплавця» С.-Т. Колриджа («Всесвіт», 1983, № 6), роман «Останній дон» М. П’юзо («Всесвіт», 1997, № 11–12; 1998, № 1–4; у спів­авт. із П. Таращуком), кн. «Цигани» А. Фрейзера (К., 2003) тощо. Серед перекладів О. з нім. мови — фантаст. повість «Загибель міста Пассау» К. Амері («Всесвіт», 1996, № 12), п’ять пригод давньонім. епосу «Пісня про Нібелунґів» (там само; «Перевал», 2000, № 4), твори «Так казав Заратустра» (К., 1993) та «По той бік добра і зла. Генеалогія моралі» (Л., 2002) Ф. Ніцше. Перекладав також вірші польс. (Р. Данецький), білорус. (С. Адамовіч, С. Сокалав-Воюш), рос. (М. Лермонтов) поетів. Автор числен. перекладів наук. літ-ри, публіцист. праць: «Партнерство тиранів» Дж. Коляски (уривки у ж. «Новий час», 1998), «Структурні перетворення у сфері відкритості» Ю. Габермаса (2000), «Історія Австрії» (розділ 8) Е. Цьольнера, «Історія Візантії» Г. Острогорського (обидві — 2002), «Європейська література і латинське середньовіччя» Е.-Р. Курціуса (2007; усі — Львів) та ін. Кращі зразки влас. поезії та переклад. творчості увійшли до автор. зб. «Замкнуте коло» (Коломия, 2006).

Завантажити статтю