Онищенко Олександр Гнатович
ОНИ́ЩЕНКО Олександр Гнатович (22. 11. 1899, містечко Любеч Городнян. пов. Черніг. губ., нині смт Черніг. р-ну Черніг. обл. — 02. 09. 1979, Київ) — історик. Навч. у Полтав. пед. інституті. Брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта». 15 січня 1921 заарешт., за звинуваченням у підготовці петлюрів. повстання засудж. до розстрілу, однак у зв’язку з проведенням 5-го Всеукр. з’їзду рад був амністований. Згодом знову заарешт. і ув’язнений за звинуваченням у причетності до УВО. Покарання відбував у Соловец. таборі особл. призначення (РФ), де познайомився з М. Яворським, Л. Курбасом, А. Крушельницьким. У 1960-х рр. мешкав у Києві, спілкувався із Б. Антоненком-Давидовичем, М. Руденком, І. Бровком та ін., зазнав переслідувань КДБ (під час черг. обшуку в нього вилучили спогади про ув’язнення та весь твор. доробок). Деякі поезії О. публікували в укр. періодиці в Польщі. Реабіліт. 1993.
Рекомендована література
- Малюта І. Соловецький могікан // Зона. 2008. № 28.