Онопрієнко Валентин Іванович

ОНОПРІЄ́НКО Валентин Іванович (02. 04. 1939, м. Алдан, Якутія, РФ) — історик, методолог, соціолог науки. Брат Ю. Онопрієнка. Доктор філософських наук (1982), професор (1992). Премія ім. М. Грушевського НАНУ (2012). Медаль РАН ім. О. Яншина (2011). Закін. Моск. університет (1962). Від 1955 працював мотористом у м. Ірпінь Київ. обл.; від 1962 — у Карел. філії АН СРСР (м. Петрозаводськ, РФ); від 1964 — у Київ. політех. інституті; від 1975 — у Секторі історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР; від 1986 — завідувач відділу методології та соціології науки Інституту дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки НАНУ (обидва — Київ). За сумісн. викладав у Моск. і Київ. університетах, Київ. інституті культури та лінгвіст. університеті, Нац. авіац. університеті, Центрі гуманітар. освіти та Фіз.-тех. навч.-наук. центрі НАНУ (усі — Київ). Від 1960 працює над методол. проблемами геології, уточненням логіч. процедур отримання істор. знання в геології, використанням методу ретромовлення, специфіки генет. побудов, теорій, моделей, формалізації та математизації; від серед. 1980-х рр. також займається наук. біографістикою. Досліджує методол. питання сучас. наукознавства, соціокультурні та методол. зрушення в наук. знан­ні в період трансформації наук. системи, інновац. потенціал інформації та знання в методології знаннєвого суспільства, соціокультурні перетворення в постіндустр. суспільстві під впливом інформ.-комунікац. знань і технологій. Ініціатор і учасник соціол. дослідж. наук. системи України та НАНУ, результати яких набули широкого сусп. резонансу.

Завантажити статтю