ОПАНА́СЕНКО Ніна Петрівна (21. 01. 1942, с. Марʼя­­нівка Гребінків., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. — 17. 07. 2013, м. Біла Церква) — письмен­ниця. Член НСПУ (1986). Літ. премії ім. О. Бойченка (1989), ім. І. Нечуя-Левицького (1993), ім. Г. Косинки (2002). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Закін. Київський університет (1973). Через важку недугу зі студент. років була прикута до ліжка. Тоді ж почала писати вірші, спочатку рос., а пізніше — укр. мовами: про мужніх людей, здатних долати труднощі життя, про звʼя­зок людини з природою, про нат­хнен­ність і вмі­н­ня дарувати іншим тепло душі. У твор. доробку — також оповіда­н­ня, казки для дітей, нариси, есеї, замальовки. Дебютувала поет. зб. «Солнечное эхо» (К., 1975). У своїх творах О. пере­носить читача у вир влас. почут­тів, роз­думів, морал. цін­ностей.