Операція військова
Визначення і загальна характеристика
ОПЕРА́ЦІЯ ВІЙСЬКО́ВА — сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом одночасних або послідовних бойових дій, боїв, ударів і маневру, а також спеціальних, стабілізаційних, кібердій, інформаційних акцій (дій) військ (сил), що проводять за єдиним задумом і планом для виконання визначених оперативних завдань в операційній зоні (районі) у встановлений період часу, під єдиним керівництвом. Термін «операція» у теорії воєн. мистецтва почали використовувати на поч. 19 ст., у сучас. розумінні — на поч. 20 ст., коли ним позначали низку воєн. дій, суцільних по фронту, єдиних по глибині та об’єднаних заг. задумом розгрому противника або протидії йому. Широкого використання О. в. набула із появою терміна оперативне мистецтво, який запровадив рад. військ. теоретик О. Свєчин у праці «Стратегия» (Москва; Ленинград, 1926). Під О. в. у воєн. мистецтві він розумів суму різнорід. дій, спрямов. для досягнення однієї з висунутих стратегією цілей. О. в. проводять угрупованнями військ (сил) і розрізняють за масштабами та видами. За масштабом виокремлюють стратег., оперативні, тактичні О. в., за метою, характером, видами дій і способами виконання завдань — оборонні, наступал. (контрнаступал.), стабілізац., повітр., мор., спец., інформ., психол., кібернет. О. в. Кожна з них має свої показники просторового розмаху, тривалості та інтенсивності (темпу) бойових дій. Характер О. в. залежить від заг. характеру війни, поставлених цілей і завдань, залучених військ, сил і засобів, морально-психол. стану та підготовки особового складу, рівня упр. військами, особливостей р-ну проведення операцій, ін. умов. Тривалість О. в. вимірюють відрізком часу від її початку до завершення, вона може мати тривалий або швидкоплин. характер. Темп розвитку О. в. — один із осн. показників наступал. операцій. Його визначають за середньодобовою глибиною просування військ на гол. напрямках.
Завантажити статтю
