Операція військова

ОПЕРА́ЦІЯ ВІЙСЬКО́ВА — сукупність узгоджених і взає­моповʼязаних за метою, зав­да­н­нями, місцем і часом одночасних або послідовних бо­йових дій, боїв, ударів і маневру, а також спеціальних, стабілізаційних, кібердій, інформаційних акцій (дій) військ (сил), що проводять за єдиним задумом і планом для викона­н­ня ви­значених оперативних зав­дань в операційній зоні (ра­йоні) у встановлений період часу, під єдиним керівництвом. Термін «операція» у теорії воєн. мистецтва почали використовувати на поч. 19 ст., у сучас. ро­зумін­ні — на поч. 20 ст., коли ним по­значали низку воєн. дій, суцільних по фронту, єдиних по глибині та обʼ­єд­наних заг. задумом роз­грому противника або протидії йому. Широкого викори­ста­н­ня О. в. набула із появою терміна оперативне мистецтво, який за­провадив рад. військ. теоретик О. Свєчин у праці «Стратегия» (Москва; Ленин­град, 1926). Під О. в. у воєн. мистецтві він ро­зумів суму різнорід. дій, спрямов. для досягне­н­ня однієї з висунутих стратегією цілей. О. в. проводять угрупова­н­нями військ (сил) і роз­різняють за мас­штабами та видами. За мас­штабом ви­окремлюють стратег., оперативні, тактичні О. в., за метою, характером, видами дій і способами викона­н­ня зав­дань — оборон­ні, на­ступал. (контрна­ступал.), стабілізац., повітр., мор., спец., інформ., психол., кібернет. О. в. Кожна з них має свої показники просторового роз­маху, тривалості та інтенсивності (темпу) бо­йових дій. Характер О. в. залежить від заг. характеру вій­ни, по­ставлених цілей і зав­дань, залучених військ, сил і засобів, морально-психол. стану та під­готовки особового складу, рівня упр. військами, особливостей р-ну проведе­н­ня операцій, ін. умов. Тривалість О. в. вимірюють від­різком часу від її початку до заверше­н­ня, вона може мати тривалий або швидкоплин. характер. Темп роз­витку О. в. — один із осн. показників на­ступал. операцій. Його ви­значають за середньодобовою глибиною просува­н­ня військ на гол. напрямках.

Завантажити статтю