Опришко Микола Васильович
ОПРИ́ШКО Микола Васильович (06. 10. 1898, с. Рогозів Переяслав. пов. Полтав. губ., нині Бориспіл. р-ну Київ. обл. — 21. 09. 1941, побл. с. Чорнухи, нині смт Лубен. р-ну Полтав. обл.) — бандурист, хоровий диригент. Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Гри на бандурі навч. спочатку у мандрів. кобзарів, згодом удосконалював техніку гри самостійно. Закін. Київ. муз.-драм. інститут, де від 1930 і викладав гру на бандурі. Від 1928 — у складі 1-ї Київ. худож. капели кобзарів, зокрема 1930–33 — худож. кер. (збагатив репертуар капели творами М. Лисенка, М. Леонтовича, С. Богуславського, Ф. Попадича, В. Верховинця, а також влас. обробками нар. пісень); 1935 організував і очолив ансамбль бандуристів Укр. радіокомітету (Київ); 1938 — ансамбль укр. пісні при Донец. філармонії (у репертуарі якого — літ.-муз. композиція «Україна» на сл. М. Рильського); від 1939 — викладач Муз. училища при Київ. консерваторії. Серед учнів — М. Чистота, Є. Оксак, Ю. Гуража. Автор підручника «Школа гри на бандурі київського типу» (К., 1967) під ред. А. Омельченка. Загинув у бою.
Рекомендована література
- Омельченко А. Ф. М. В. Опришко // НТЕ. 1966. № 6;
- Прилипко Я. Скарб, повернений народові // Там само. 1968. № 5;
- Гордійчук М. Багатогранний талант // КіЖ. 1988, 27 листоп.;
- Чорногуз Я. Кобзарська Січ (До 90-річчя Національної заслуженої капели бандуристів ім. Г. Майбороди). К., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
