Організація оборони чотирьох свобід України
ОРГАНІЗА́ЦІЯ ОБОРО́НИ ЧОТИРЬО́Х СВОБІ́Д УКРАЇ́НИ (ООЧСУ) — українська громадсько-політична організація у США. Засн. 27 жовтня 1946 у Нью-Йорку з ініціативи Є. Ляховича (1946–48 — її перший голова), організаційно оформлена 31 серпня 1947 на першому з’їзді ООЧСУ. Назва та ідеологія організації ґрунтуються на основі Декларації президента США Ф.-Д. Рузвельта, покладеної в основу Атлантич. хартії (1941; її ключові положення стали базисом Декларації Об’єднаних Націй 1942), як 4 свободи, що є гол. принципами демократії: свобода слова (право людини та всього народу на вільний вияв влас. думки), свобода совісті (неможлива в обставинах будь-якої окупації, передбачає також свободу віросповідання), свобода від страху (право вільно створювати такі політ., громад., культурні й екон. організації, які людина вважає найкращими для нації), свобода від злиднів (справедливий соц. устрій для усієї спільноти). У 1947 ООЧСУ мала 2 відділи (у Нью-Йорку та Ньюарку), 1955 — 29 (2280 чл.), 1967 — 48 (8400 чл., 1977 — 9500 чл.), найбільше — 57, зокрема у Філадельфії, Клівленді, Баффало, Детройті, Чикаґо, Йонкерсі, Рочестері, Балтиморі, Міннеаполісі, Лос-Анджелесі. Тісно співпрацює з Об’єдн. жінок оборони чотирьох свобід України, ОУН(б) та їхніми послідовниками в ін. країнах, УККА (в його друк. органі «Народна трибуна» є рубрики «Сторінка ООЧСУ» і «Сторінка ГУ ООЧСУ»), Ліґою українців Канади, підтримує зв’язки зі Світ. конгресом українців, Радою укр. державниц. організацій світу. Осн. напрями діяльності: організація публіч. антирад. демонстрацій та ін. акцій, друк укр. та англ. мовами й поширення книг і брошур про поневолення України та нац.-визв. боротьбу українського народу, насамперед у 20 ст., творів укр. письменників, публіцистів, істориків, політ. діячів; після відновлення 1991 незалежності України — лобіювання укр. інтересів у США, захист людських прав і свобод в Україні, організація та проведення істор. і навч. заходів з метою збереження нац. пам’яті та ідентичності, популяризація укр. культури, створення спорт. груп або дружин тощо. Вищим органом ООЧСУ є з’їзд (2020 відбувся 31-й), на якому обирають гол. управу на чолі з головою, контрол. комісію і товарис. суд. Друк. орган — ж. «Вісник» (від 1947 виходив щомісяця, від 1985 — щокварталу). ООЧСУ в різний час очолювали Г. Білинський, І. Вовчук, Є. Лозинський, М. Леськів, І. Винник, О. Соколишин, Р. Борковський, М. Чировський, У. Целевич-Стецюк, С. Галамай, Є. Гановський, В. Левенець, С. Качурак, від 2020 — Д. Ленчук.
Рекомендована література
- Орґанізація Оборони Чотирьох Свобід України. Обіжник. Ч. 1. Нью-Йорк, 1946;
- Галамай С. Дещо про організаційну і політичну працю ООЧСУ // Вісн. [ООЧСУ]. 1965. Ч. 1;
- Живи, Україно!: Ювіл. зб. Сиракузи, 1978.