Органічної хімії Інститут НАНУ

ОРГАНІ́ЧНОЇ ХІ́МІЇ Інститут НАНУ (ІОХ) — науково-дослідна установа. Засн. 1939 у Києві на базі Інституту хім. технології АН УРСР та Сектору орган. хімії Інституту хімії АН УРСР як Інститут орган. хімії та технології АН УРСР. Після окупації Києва нім. військами разом із Інститутом хімії АН УРСР у м. Уфа (РФ) перетворений на Об’єднаний інститут хімії АН УРСР. У жовтні 1943 ІОХ АН УРСР (від 1994 — НАНУ) переведено до Москви. Від травня 1944 — знову в Києві. На основі наук. підрозділів ІОХ створ. Хімії високомолекулярних сполук Інститут НАНУ та Біоорганічної хімії та нафтохімії Інститут НАНУ. Нині у структурі Інституту — 9 відділів (хімії фосфорорган. сполук; кольору та будови орган. сполук; хімії елементоорган. сполук; механізмів орган. реакцій; хімії фосфоранів; хімії біологічно актив. речовин; фіз.-хім. дослідж.; хімії фторорган. сполук; хімії орган. сполук сірки). Напрями наук. дослідж.: теор. та експерим. дослідж. будови, кольоровості та реакц. здатності орган. сполук, тонкий орган. синтез, асиметр. синтез та каталіз, хімія гетероатом. орган. сполук, супрамолекулярна хімія макроцикліч. сполук, наук. основи синтезу сполук з практично корис. властивостями, зокрема фізіологічно актив. речовин, ціанін. барвників, орган. каталізаторів та комплексоутворювачів. Одержані фундам. результати у галузі теорії кольоровості орган. сполук, запропоновано концепцію тримолекуляр. донорно-акцептор. взаємодії у з’ясуванні механізмів гетероген. орган. реакцій, створ. нові наук. напрями у хімії фосфор-, сірка- та фторорган. сполук: хімія фосфазосполук, йодидів, фосфору, низькокоординов. і гіпервалент. сполук фосфору, ілідів та ізоціанатів фосфору, аромат. і гетероцикліч. сполук з біфор. угрупованнями, фосфор-, сірка-, азотовміс. гетероцикліч. та макроцикліч. сполук. Вченими ІОХ розроблено нові технології отримання орган. матеріалів різного функціон. призначення (екстрагенти важких, кольор. та рідкіс. металів, спектрал. й інфрахромат. сенсибілізатори, барвники для лазер. техніки, субстанції лікар. засобів, антипірени, світло- та термостабілізатори для полімер. матеріалів, пестициди). Нині працюють бл. 210 н. с., серед них — 19 д-рів та 72 канд. н. Серед відомих учених — М. Вовк (від 2021 — директор), А. Ільченко, О. Іщенко, А. Кіпріанов (1942–60 — директор), О. Кірсанов (1960–83 — директор), О. Костюк, М. Лозинський (1998–2011 — директор), Л. Марковський (1983–98 — директор), П. Онисько, О. Пінчук, Л. Самрай, Ю. Сергучов, А. Синиця, В. Станінець, О. Толмачов, Н. Фещенко, Ю. Шермолович, Є. Шилов, Лев та Юрій Ягупольські. Видає «Журнал органічної та фармацевтичної хімії» (від 2003). Перший дир. — В. Яворський (1939–42), 2011-21 — В. Кальченко.

Завантажити статтю