Орел Лідія Григорівна
ОРЕ́Л Лідія Григорівна (01. 04. 1937, с. Драбів Драбів. р-ну Полтав. обл., нині смт Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) — етнограф, громадська діячка. Дружина Л. Ященка. Заслужений працівник культури України (1997). Премія ім. П. Чубинського (1992). Закін. Київський університет (1960). Відтоді працювала викл. у школах і ВНЗах Києва; 1971–2012 — у Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (Київ), де пройшла шлях від м. н. с. до пров. н. с., авторка етногр. експозиції «Полісся». Досліджує історію ремесел, нар. обрядів. На основі зібраних матеріалів видала навч.-метод. посібник «Українська родина: родинний і громадський побут» (2000), упорядкувала зб. істор.-культурол. нарисів «Шевченків край: присвячується світлій пам’яті Т. Г. Шевченка й І. М. Гончара» (2005; обидва — Київ). Вела радіопередачі «Україна очима етнографа», «Витоки», «Звичаї нашого народу», «Скарби музеїв України». Разом із чоловіком опублікувала спогади «Ми просто йшли…» (Ніжин, 2010).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Україна в обрядах на межі тисячоліть. К., 2001; Українські рушники: Істор.-культурол. дослідж. Л., 2003; Мальоване дерево: Наїв. живопис укр. села. К., 2003; Земля, обпалена Чорнобилем: Світлій пам’яті жертв аварії на ЧАЕС. К., 2009; Скарбниця народної культури України. К., 2009; Українське Полісся: Те, що не забувається. К., 2010; Що ми знаємо про Крим? К.; Ніжин, 2011; Українська родина: Обряди і традиції. К., 2015.
Рекомендована література
- Кагарлицький М. Тернистий лет Орлиці // Час. 1997, 17–23 квіт.;
- Яременко В. Орлиця («шістдесятниці» Лідії Орел — 70) // НТЕ. 2007. № 3–4;
- Покажчик публікацій Лідії Орел (1962–2008 рр.). К., 2008;
- Малініна А. Орлиця: [Штрихи до портрета Лідії Григорівни Орел]. К., 2019.
Завантажити статтю
Людина 
