Я́ЩЕНКО Леопольд Іванович (02. 06. 1928, Київ — 02. 04. 2016, там само) — фольклорист, музико­знавець, композитор. Чоловік Л. Орел. Кандидат мистецтво­знавства (1961). Член НСКУ (1965–71, від 1989). Державна премія України імені Т. Шевченка (1993). Премія імені П. Чубинського (1992). Закінчив Київську консерваторію (1954). Від­тоді — в ІМФЕ АН УРСР (Київ): від 1962 — старший науковий спів­робітник від­ділу фольклористики. 1968 звільнений за під­пис колективного листа до ЦК КПРС та радянського уряду з приводу закритих політичних судових процесів над про­гресивною інтелігенцією. 1969 організував хор «Гомін». 1971 діяльність хору заборонено, а Я. виключено зі СКУ за націоналістичну діяльність. 1972–73 — завідувач дитячого сектору при Будинку композиторів (Київ), 1975–76 — керівник фольклорного ансамблю при Київському ін­ституті народного господарства. 1984 від­новив діяльність хору, якому 1989 повернули назву «Гомін». Автор пісень та хорів на власні текс­ти. Наукові дослідже­н­ня: пісен­ний фольклор, фольклористи 20 ст., народна творчість, етно­графія. 2022 у Києві на його честь пере­йменовано провулок В. Жуковського.