Оріон Науково-дослідний інститут
«ОРІО́Н» Науково-дослідний інститут Засн. 1961 у Києві як Інститут радіотех. проблем АН УРСР на базі Лаб. струмів високої частоти Інституту електротехніки АН УРСР. Спочатку був підпорядк. Мін-ву електрон. промисловості СРСР, від 1992 — Мін-ву машинобудування, військ.-пром. комплексу і конверсії України, від 1996 — Мін-ву пром. політики України. Відповідно до світ. тенденцій розвитку електроніки надвисоких частот (НВЧ) в Інституті практично одночасно розвивали 2 осн. наук.-тех. напрями — електровакуумна і напівпровідник. техніка та технології. Створення електровакуум. НВЧ-приладів було продовженням академ. традицій і стало початком наук.-тех. та вироб. діяльності Інституту. За 1-е десятиріччя в Інституті створ. технол. базу із замкненим циклом, що вміщує повний комплекс заг. і спеціаліз. технол. процесів, необхідних для розроблення та виготовлення продукції. Серед засн. наук.-тех. школи з розвитку електровакуум. НВЧ-приладів — І. Акаловський (1-й дир. — 1961–68), канд. тех. н. Г. Рапопорт та З. Тараненко. У 1970-і рр. в Інституті створ. вироб.-технол. базу, що забезпечує розроблення й випуск напівпровідник. приладів та компонентів НВЧ на основі кремнію (Si) й арсеніду галію (GaAs), сформувалася наук.-тех. школа з вивчення і розроблення напівпровідник. НВЧ-компонентів та пристроїв міліметр. діапазону довжин хвиль. «О.» — провідна держ. установа зі створення компонент. електрон. бази НВЧ, що забезпечує розроблення і виробництво сучас. та перспектив. зразків радіоелектрон. апаратури у діапазоні частот від 1 до 300 ГГц, зокрема, радіолокац. систем і комплексів, телекомунікац. обладнання та засобів зв’язку, апаратури для наук. досліджень. Вироб.-технол. база Інституту дозволяє виконувати розроблення і випуск широкої номенклатури електровакуум. приладів, твердотіл. приладів, компонентів і модулів, а також багатофункціонал. пристроїв на їхній основі. Комплекс діагност., вимірювал. та випробувал. устаткування забезпечує ефективне проведення досліджень електровакуум. НВЧ-приладів та твердотіл. НВЧ-компонентів, модулів і пристроїв. Прилади, компоненти та пристрої сучас. НВЧ компонент. бази, що створюють фахівці Інституту, за своїм наук.-тех. рівнем не поступаються світовим, а низка компонентів не мають аналогів. 2011 в Інституті працювали 400 осіб, з них — 110 н. с., 1 д-р та 24 канд. н., нині — бл. 150 осіб. Осн. напрями наук.-тех. діяльності Інституту: фундам. дослідж. фізики кванторозмір. структур (резонансно-тунел. діодів, нанотранзисторів); прикладні дослідж. технол. та електродинам. особливостей напівпровідник. матеріалів (Si, GaAs, InP, GaN); прикладні дослідж. та розроблення НВЧ-компонентів і багатофункціонал. пристроїв на їхній основі для потреб вітчизн. підприємств у галузях літако- та суднобудування, для систем зв’язку і передавання даних, радіолокації, навігації; створення приладів та обладнання для медицини, енергет. комплексу тощо. У 2000-і рр. розроблено та впроваджено у виробництво приймал.-передавал. пристрої для малогабарит. когерентно-доплерів. радіолокац. станцій (РЛС) діапазону міліметр. хвиль, признач. для визначення рухомих об’єктів (забезпечують автомат. їх виявлення цілодобово, в будь-яку пору року, за відсутності оптич. видимості); прилади й пристрої на основі Si та GaAs технологій для апаратури спец., подвій. та комерц. призначення у діапазоні частот до 200 ГГц; вітчизн. металокерам. рентґенів. трубки нового покоління з покращеними експлуатац. характеристиками для мед. та тех. діагност. апаратури. Нині «О.» розробляє й постачає широкий спектр НВЧ-приладів та пристроїв, що відповідають найсучаснішим вимогам: електровакуумні прилади (ЛБВ, магнетрони, клістрони); твердотіл. прилади (синтезатори частот, генератори, підсилювачі, примножувачі, змішувачі, атенюатори, модулятори, фазообертачі); напівпровідник. прилади (діоди Ганна, ЛПД, діоди Шоттки, p-i-n-діоди). Продукцію експортує у Вірменію, Литву, США, Пд. Корею, Китай. Тех. рішення, що застосовані у створ. фахівцями установи НВЧ-компонентах, захищені 411 автор. свідоцтвами СРСР і патентами України. За видатні досягнення у розробленні й організації пром. виробництва електровакуум. та напівпровідник. приладів 21 вченого та інж.-тех. працівника Інституту відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки Серед відомих науковців — Є. Бєлявський, В. Буторін, Л. Гассанов, Л. Касаткін, М. Можар (дир. у 2008–11), С. Ракітін, В. Чайка, Л. Юнісов. «О.» — співзасн. наук.-тех. ж. «Техника и приборы СВЧ» (2007). Директор — Є. Волков (від 2021).