Оркан Владислав

Визначення і загальна характеристика

О́РКАН Владислав (Orkan Władysław; справж. — Smaciarz Franciszek Ksawery, Смачяж Францішек-Ксаверій; 1898 змінив прі­звище на Smreczyński (Смречинський); 27. 11. 1875, с. Поремба-Велика, нині Малопольс. воєводства, Польща — 14. 05. 1930, м. Краків, похов. у м. Закопане Малопольс. воєводства) — письмен­ник, гуморист, драматург. Хрест Незалежності (1930, посмертно). Учасник 1-ї світової вій­ни, був офіцером польс. легіонів. Належав до пред­ставників «Молодої Польщі». Перші твори під псевд. О., що від­ображав його бунтів. на­стрій, почав публікувати ще учнем гімназії св. Яцка (Краків); був поручителем за­арешт. 1914 на Під­гал­лі В. Леніна. Не отримавши по­стій. офіц. посади в Кракові, він повернувся до Поремби-Великої. Мешкав у гір. р-ні Ґорце (Малопольс. воєводство) в недобудов. будинку, спорудже­н­ня якого роз­почав 1903 на гонорар за повість «W Rozto­kach». Від­відував Італію, Швейцарію та Україну. Писав пʼєси, вірші, оповіда­н­ня, романи та публіцист. твори. Теми його творів — пере­важно образ бідного польс. села, краса гір. пейзажу; був також чудовим гумористом. О. посів чільне місце в історії польс.-укр. літ. взаємин кін. 19 — поч. 20 ст. В особи­стій б-ці письмен­ника в Порембі-Великій було чимало укр. книг. Він особисто знав В. Стефаника, І. Франка та Б. Лепкого. В архіві О., що знаходиться у від­ділі рукописів б-ки Яґел­лон. університету, є числен­ні записи укр. нар. пісень, огляди ви­став укр. нар. театру в Кракові, стат­ті, написані на захист укр. культури. Його пʼєсу «Скапаний світ» спочатку по­ставили в укр. театрі у Львові (1900), а вже потім — на польс. сцені (1904). О. був одним із найбільших популяризаторів укр. літ-ри в Польщі. Разом із ві­домими пред­ставниками укр. інтелігенції у Польщі — Б. Лепким, В. Ярошем та С. Твердохлібом — здійснив два найважливіші польс. вид., повʼя­зані з Україною, — зб. укр. оповідань «Молода Україна» (1908) та «Антологію сучасних українсь­ких поетів» (1910); написав перед­мову до обох книг. Важливість стосунків О. й В. Стефаника та внесок першого у сприйня­т­тя укр. літ-ри в Польщі пред­ставив Г. Вервес у літ.-крит. нарисі «Влади­слав Оркан та українська література» (К., 1962). У м. Новий Тарґ О. від­крито памʼятник (1934), у м. Рабка-Здруй (обидва — Малопольс. воєводства) — музей його імені (1936).

Тв.: Nad grobem Matki. Dumania: Poe­zje. Kraków, 1896; Nowele. Warszawa, 1898; Nad urwiskiem: Szkice i obrazki. Lwów, 1900; Komornicy: Powieści. Lwów, 1900; W roztokach: Powieści. T. 1–2. Lwów, 1903; Z tej smutnej ziemi: Poezje. Lwów, 1903; Ska­pany świat: Dramat w czterech aktach z epilogiem. Lwów, 1903; Ofiara: Fragment w trzech aktach z r. 1846. Kraków, 1905; Wina i kara: Tragedia. Kraków, 1905; Herku­les nowożytny i inne wesołe rzeczy: Nowele. Kraków, 1905; Miłość pasterska: Nowele. Lwów, 1908; Franek Rakoczy: Epilog w trzech aktach. Lwów, 1908; Pomór: Powieści. Kra­ków, 1910; Drzewiej: Powieści. Kraków, 1912; Z martwej roztoki: Poezje. Kraków, 1912; Pieśni czasu: Poezje. Piotrków, 1915; Drogą Czwartaków. Od Ostrowca na Litwę: Publi­cystyka. Kraków, 1916; Wesele Prome­teusza: Nowele. Warszawa, 1921; Kostka Napierski: Powieści. Warszawa, 1925; Listy ze wsi. T. 1–2. Warszawa, 1925–27; Warta: Studia, listy, szkice. Lwów, 1926; Wskazania: Publi­cystyka. Warszawa, 1930. Літ.: J. Krzyżanowski. Pieśniarz krainy kęp i wiecznej nędzy: Rzecz o Władysławie Orkanie. Zakopane, 1927; S. Pigoń. Włady­sław Orkan: Twórca i dzieło. Kraków, 1958; J. Dużyk. Władysław Orkan. Kraków, 1975; B. Faron. Władysław Orkan. Kraków, 2004.

Є. Г. Сінкевич

Завантажити статтю