Оркан Владислав
О́РКАН Владислав (Orkan Władysław; справж. — Smaciarz Franciszek Ksawery, Смачяж Францішек-Ксаверій; 1898 змінив прізвище на Smreczyński (Смречинський); 27. 11. 1875, с. Поремба-Велика, нині Малопольс. воєводства, Польща — 14. 05. 1930, м. Краків, похов. у м. Закопане Малопольс. воєводства) — письменник, гуморист, драматург. Хрест Незалежності (1930, посмертно). Учасник 1-ї світової війни, був офіцером польс. легіонів. Належав до представників «Молодої Польщі». Перші твори під псевд. О., що відображав його бунтів. настрій, почав публікувати ще учнем гімназії св. Яцка (Краків); був поручителем заарешт. 1914 на Підгаллі В. Леніна. Не отримавши постій. офіц. посади в Кракові, він повернувся до Поремби-Великої. Мешкав у гір. р-ні Ґорце (Малопольс. воєводство) в недобудов. будинку, спорудження якого розпочав 1903 на гонорар за повість «W Roztokach». Відвідував Італію, Швейцарію та Україну. Писав п’єси, вірші, оповідання, романи та публіцист. твори. Теми його творів — переважно образ бідного польс. села, краса гір. пейзажу; був також чудовим гумористом. О. посів чільне місце в історії польс.-укр. літ. взаємин кін. 19 — поч. 20 ст. В особистій б-ці письменника в Порембі-Великій було чимало укр. книг. Він особисто знав В. Стефаника, І. Франка та Б. Лепкого. В архіві О., що знаходиться у відділі рукописів б-ки Яґеллон. університету, є численні записи укр. нар. пісень, огляди вистав укр. нар. театру в Кракові, статті, написані на захист укр. культури. Його п’єсу «Скапаний світ» спочатку поставили в укр. театрі у Львові (1900), а вже потім — на польс. сцені (1904). О. був одним із найбільших популяризаторів укр. літ-ри в Польщі. Разом із відомими представниками укр. інтелігенції у Польщі — Б. Лепким, В. Ярошем та С. Твердохлібом — здійснив два найважливіші польс. вид., пов’язані з Україною, — зб. укр. оповідань «Молода Україна» (1908) та «Антологію сучасних українських поетів» (1910); написав передмову до обох книг. Важливість стосунків О. й В. Стефаника та внесок першого у сприйняття укр. літ-ри в Польщі представив Г. Вервес у літ.-крит. нарисі «Владислав Оркан та українська література» (К., 1962). У м. Новий Тарґ О. відкрито пам’ятник (1934), у м. Рабка-Здруй (обидва — Малопольс. воєводства) — музей його імені (1936).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Nad grobem Matki. Dumania: Poezje. Kraków, 1896; Nowele. Warszawa, 1898; Nad urwiskiem: Szkice i obrazki. Lwów, 1900; Komornicy: Powieści. Lwów, 1900; W roztokach: Powieści. T. 1–2. Lwów, 1903; Z tej smutnej ziemi: Poezje. Lwów, 1903; Skapany świat: Dramat w czterech aktach z epilogiem. Lwów, 1903; Ofiara: Fragment w trzech aktach z r. 1846. Kraków, 1905; Wina i kara: Tragedia. Kraków, 1905; Herkules nowożytny i inne wesołe rzeczy: Nowele. Kraków, 1905; Miłość pasterska: Nowele. Lwów, 1908; Franek Rakoczy: Epilog w trzech aktach. Lwów, 1908; Pomór: Powieści. Kraków, 1910; Drzewiej: Powieści. Kraków, 1912; Z martwej roztoki: Poezje. Kraków, 1912; Pieśni czasu: Poezje. Piotrków, 1915; Drogą Czwartaków. Od Ostrowca na Litwę: Publicystyka. Kraków, 1916; Wesele Prometeusza: Nowele. Warszawa, 1921; Kostka Napierski: Powieści. Warszawa, 1925; Listy ze wsi. T. 1–2. Warszawa, 1925–27; Warta: Studia, listy, szkice. Lwów, 1926; Wskazania: Publicystyka. Warszawa, 1930. Літ.: J. Krzyżanowski. Pieśniarz krainy kęp i wiecznej nędzy: Rzecz o Władysławie Orkanie. Zakopane, 1927; S. Pigoń. Władysław Orkan: Twórca i dzieło. Kraków, 1958; J. Dużyk. Władysław Orkan. Kraków, 1975; B. Faron. Władysław Orkan. Kraków, 2004.