Орлов Володимир Натанович
ОРЛО́В Володимир Натанович (08. 09. 1930, Сімферополь — 25. 11. 1999, там само) — письменник, драматург, перекладач. Член СП СРСР (1963), НСПУ (1991). Літ. премії ім. М. Трублаїні (1981), ім. В. Короленка (1998), ім. Н. Забіли (2000), премії «Золоте теля» (1988), ж. «Колобок» (1989) та АР Крим (1998). Освіта — незакінчена середня. Працював слюсарем, кравцем, служив на флоті. 1958–60 — літ. працівник та відп. секр. євпаторій. рай. г. «Красное знамя». Згодом повернувся до Сімферополя, де повністю присвятив себе літ. діяльності, займався самоосвітою, 17 р. очолював прес-центр піонер. табору в Сотері (побл. Алушти, АР Крим). Писав російською мовою, переважно для дітей. Вперше публікації О. з’явилися в окруж. газеті Львова, 1956 його поезії надрук. у г. «Крымская правда», «Крымский комсомолец». Як поет дебютував кн. «Тимошкина гармошка» (Сф., 1958), як драматург — п’єсою «Золотая чайка» (1960; поставлена в Крим. обл. театрі ляльок). Першим на його вірші звернув увагу С. Маршак, який привіз їх у Москву і якого О. вважав своїм учителем. Загалом він написав понад 50 дит. книжок. Його твори «Если мы вместе» (Сф., 1962), «Чудеса приходят на рассвете» (1971), «Первая дорожка» (1980), «Утренний поезд» (1981), «Кто в доме живет» (1987), «Хрюшка обижается» (1991; усі — Москва) зазнали низки перевидань. У них возвеличує морал.-етичні цінності: любов до батьківщини, бережне ставлення до природи, справжню дружбу, чуйність, доброту. На вірші О. написано чимало популяр. дит. пісень: «Лист додому», «Посмішка до вух», «Пісенька про великого друга», «Кап, кап», «Коли на планеті господарі діти», «Перша доріжка», артеків. гімн «Абсолют» тощо. Відомий також як прозаїк і драматург. Йому належать зб. казок «Посиди, послушай» (1992) та «Слоненок Баня» (2006; обидві — Сімферополь), «Приключения Каштанчика» (1995), «Банан для черепахи», «Подарки для Ёжика» (обидві — 1998; усі — Москва), а також понад 20 п’єс для ляльк. театрів, найвідоміша — «Золотой цыпленок», за мотивами якої 1981 знято мультфільм (реж. О. Баринова, студія «Київнаукфільм»), а 1993 — худож. фільм-казку (реж. В. Крайнєв, кінофірма «Славута Лтд»). Екранізовано й низку інших його творів. Дорослому читачу адресував зб. «Прочтите взрослым» (1983), «Где зимуют раки» (1986), «Зеркал правдивое служенье» (1990) та «После исхода» (2000; усі — Сімферополь), «Еврейское счастье» (Дн., 1994). Його гуморист. і сатир. вірші друкували в «Литературной газете», ж. «Крокодил», звучали на радіо. Перекладав книги для дітей укр., молд., євр., тадж., узбец., туркмен. письменників, твори нар. поезії Великої Британії, казки народів світу (індій., шотланд., франц. та ін.). 2000 його ім’я присвоєно Крим. респ. дит. б-ці.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Детям. Сф., 1959; Как удлинился день. Сф., 1961; Сказка о крымской зиме. К., 1963; Лесные голоса. Сф., 1964; Синяя вода. Москва, 1964; Солнечный душ. Сф., 1965; Тирлям. К., 1966; Торопливая тропинка. Москва, 1967; Веселые грибы. Новосибирск, 1968; Длинная песенка. Москва, 1968; Не может быть! Москва, 1969; Тимуровские звезды. Сф., 1969; Цифроград. К., 1969; По морям и океанам. Москва, 1970; Куда девался паровоз? К., 1972; Шире круг. Сф., 1972; Живая ниточка. Сф., 1974; Ночные капитаны. К., 1976; Четыре коня. Москва, 1978; Цветное молоко. Москва, 1979; Я желаю вам добра. Сф., 1979; Я рисую море. К., 1979; Живой букварь. Москва, 1981; У меня полно хлопот. Москва, 1981; Доброе дерево. К., 1983; Всем, всем добрый день! К., 1986; Когда на планете хозяева дети. Москва, 1986; Парад. К., 1986; Светлая песенка. Сф., 1988; Я и Мы. Москва, 1988; Брат мой в армию идет. К., 1989; Где бывал самолет. К., 1989; Если мы вместе. Москва, 1989; Как стать медведем. Рига, 1990; Солнышко для всех. К., 1990; Все вместе, все на месте. Москва, 1991; Кавардак. К., 1991; Феодосия, 1992; Тайна старинных часов. К., 1993; Отважный вороненок. Д., 1998; Почемучки и потомучки. Москва, 2000; Веселый букварь. Москва, 2002; Сф., 2008; Шепчет солнышко. Сф., 2006; Банан для черепахи. Сф., 2007; Цветные слова. Сф., 2011; Кроко-Роко-Коко-Дил. Москва, 2013; Сказки для маленьких. Москва, 2018; Бухта Барахта. Сф., 2020; укр. перекл. — Чарівна парасолька. 1998; 300 забавок, віршів, головоломок. 2000 (обидва — Донецьк).
Рекомендована література
- Владимир Орлов // Веселка: Антология рус. сов. дет. лит-ры на Украине. К., 1988;
- Давыдов А. Волшебник, живущий рядом с нами... // Орлов В. Солнышко для всех. К., 1990;
- Владимир Натанович Орлов: Биобиблиогр. указ. 3-е изд. Сф., 2010;
- Обуховская Л. «Крымский Маршак» Владимир Орлов // Достояние Респ. Крым. Кн. 2. Сф., 2016.
Завантажити статтю
Людина 
