Орлов Полікарп Давидович
Визначення і загальна характеристика
ОРЛО́В Полікарп Давидович (справж. — Кульчицький, за ін. даними — Кульчинський; псевд. — Долматов; 1864, Херсон. губ. — ?) — співак (бас-баритон). З родини священика. Від 1890 виступав на опер. сценах С.-Петербурга (Маріїн. театр, 1902–03, Нар. дім, 1907–08), Одеси (1892–93), Москви (Великий театр, 1894–1900, Опера С. Зиміна, 1909), Харкова (1900–02; серед партій — Томський в опері «Пікова дама» П. Чайковського), Ростова-на-Дону (Росія, 1900), Єлисаветграда (нині Кропивницький, 1905), Смоленська (1907), Єкатеринбурга (1909), П’ятигорська (1910), Томська й Іркутська (1914; усі — Росія). Від 1896 брав участь у концертах гуртка любителів рос. музики, де виконував романси О. Даргомижського, М. Балакірева, О. Бородіна, М. Мусоргського, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, Ц. Кюї, А. Рубінштейна. Мав записи на грамплатівках. Від 1914 жив у Києві.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Сурін, Єлецький, Онєгін («Пікова дама», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Вяземський, Мізгир («Псковитянка», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Дубровський, Троєкуров («Дубровський» Е. Направника), Яґо, Амонасро («Отелло», «Аїда» Дж. Верді), Мефістофель, Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Вольфрам, Альберіх («Загибель богів» Р. Ваґнера).