Оровецький Павло Андрійович
ОРОВЕ́ЦЬКИЙ Павло Андрійович (04(17). 03. 1905, с. Єлизаветівка Новомоск. пов. Катеринослав. губ., нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл. — 20. 02. 1976, Київ) — письменник, журналіст. Батько Ю. Оровецького. Член СПУ (1953). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у ремісн. училищі. Від 14-ти р. — чорнороб на залізниці, потім 12 р. — слюсар на заводі. Від 1930 — ред. рай. газет на Харківщині. 1937 О. був репрес., звільн. з журналіст. роботи, працював на цегел. заводі, перед війною — реабілітований. Від 1941 — на фронті, після важкого поранення 1943 демобілізов., до 1955 — завідувач відділу економіки й організації с. господарства респ. г. «Колгоспне село» (нині «Сільські вісті»). Друкуватися почав від 1923. Автор творів худож. літ-ри й публіцистики, писав у дусі офіц. рад. ідеології — про героїзм рад. воїнів у роки війни, життя укр. села, робітників, інтелігенції.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Альошина бригада. 1930; Золотий колос. 1932; В селі Катеринівка під Лозовою. 1950; Дівчина з села Піски. 1951; Семисотенниця. 1955; Серце солдата. 1958; Друга зустріч. 1960; Глибока розвідка. 1963; Рубіновий промінь. 1965; Загибель Полоза. 1969; Береги життя. 1971; Партизанська повість. 1972; Перерваний рейс. 1975 (усі — Київ).
Рекомендована література
- П. А. Оровецький: [Некролог] // ЛУ. 1976, 2 берез.
Завантажити статтю
Людина 
