Орогенез

Визначення і загальна характеристика

ОРОГЕНЕ́З (від грец. őρος — гора і …генез) — сукупність інтенсивних, роз­ривно-складчастих тектонічних рухів, що призводять до утворе­н­ня гірських споруд. Тривалий час використовували як синонім складчастості, горо­утворе­н­ня, нині набуває ширшого значе­н­ня як синонім тектогенезу, геотектон. умов. Термін «О.» увів 1890 амер. геолог Ґ. Ґілберт, який проти­ставляв О. епейрогенічним рухам. Згодом вче­н­ня про О. роз­робляли франц. геолог Е. Оґ та нім. — Г. Штіл­ле. Характер. ознаками О. є від­носна короткочасність, епізодичність (циклічність), інтенсивність та локальність прояву. Згідно з теорією геосинкліналей, О. роз­глядали як завершал. стадію геосинклінал. процесу, коли роз­тягне­н­ня і прогина­н­ня земної кори, що су­проводжувалися інтенсив. осадконакопиче­н­ням, змінювалися на стиска­н­ня і під­ня­т­тя за актив. участі магмат. та метаморфіч. процесів, що призводило до формува­н­ня гірсь­ких споруд. Так від­бувався епігеосинклінал. О. Якщо активізація горотвор. рухів від­бувалася на ділянках, що протягом тривалого часу роз­вивалися у платформ. режимі та характеризувалися вирівняним рельєфом, від­бувався епіплатформ. О.

У геол. історії Землі виділяють декілька епох О. (складчастості): байкальську складчастість, каледонську складчастість, герцинську складчастість, кім­мерійську складчастість та альпійську складчастість. Кожна складається з декількох фаз активізації тектон. рухів. О. мав не тільки геол. вираже­н­ня, а й сут­тєво впливав на всі компоненти довкі­л­ля: тектон. під­ня­т­тя зачіпали прилеглі області платформ, від­бувалися ре­гресії мор. басейнів. Поява різко контраст. рельєфу сут­тєво змінювала циркуляцію атмо­сфери, що спричиняло посиле­н­ня контрастності клімат. зон, роз­шире­н­ня аридних областей, появу материк. зледенінь. Різкі зміни фіз.-геогр. умов планети викликали заг. погірше­н­ня умов існува­н­ня орган. світу — від­бувалося масове вимира­н­ня одних видів та поява інших.

Згідно із сучас. концепцією тектоніки літо­сфер. плит (неомобілізму), О. від­бувається на межі літо­сфер. плит при їхньому зближен­ні. Існує декілька варіантів такого процесу: субдукція — зануре­н­ня океан. плити під континентальну (акрецій. О.); колізія — зі­ткне­н­ня 2-х континентал. плит (колізій. О.); обдукція — роз­щепле­н­ня океан. плити та насуне­н­ня її на континентальну. З процесами О. повʼязані родовища міді, молібдену, олова, вольфраму, поліметалів, золота, срібла, ртуті. У геол. будові тер. України пред­ставлені структури різних епох О.: епібайкал. Роз­тоцька та епікаледон. Рава-Руська складчасті зони в межах Зх.-Європ. платформи, Донец. епігерцин. складчаста споруда, епігерцин. Скіф. плита, альпій. складчаста споруда Карпат (Карпатських гір). Щодо віку О. Кримських гір немає одно­знач. виріше­н­ня, його роз­глядають як кім­мерій. або альпій. ороген.

Літ.: Шевчук В. В., Михайлов В. А. Загальна геотектоніка з основами геодинаміки. К., 2005; Ломизе М. Г., Хаин В. Е. Геотектоника с основами геодинамики. Москва, 2005; Тектонічна карта України. Мас­штаб 1:1 000 000. Пояснювальна записка. К., 2007.

Н. М. Погорільчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю