Ортвін Остап

О́РТВІН Остап (Ortwin Ostap; справж. — Якуб-Оскар Каценел­ленбоґен; ін. псевд.: Hoplita Kartacz, Jacek Hoplita; 23. 11. 1876, м. Тлумач, нині Івано-Фр. обл. — весна 1942, Львів) — літературний критик, літературо­знавець, журналіст. 1884–86 навч. приватно у школі при учител. семінарії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), 1887–94 — у Станіслав. гімназії, 1895–96 і 1897–98 — на правничо-політ. і філос. від­ділах Львів. університету, 1896–97 — Віден. університету. 1903–05 ви­вчав у Львів. університеті філософію, полоністику і германістику. 1904 залишив адвокат. практику і присвятив себе літ. і журналіст. діяльності. 1905–14 — літ. кер. видавництва Книгарні польської у Львові Б. Полонецького. Пере­бував на військ. службі в австро-угор. (1915–18) і польс. (1918–22) арміях як майор судового корпусу. 1921–22 — ред. літ. додатка, від 1922 — по­стій. ред. щоден­ника «Kurjer Lwowski»; водночас 1922–33 — референт пресової пропаганди при дирекції Сх. ярмарків у Львові. Від 1902 — за­ступник голови Профес. спілки польс. письмен­ників і голова її Львів. від­діле­н­ня. Спів­засн. видавн. товариства «Ateneum» (1916). Належав до львів. модерніст. літ. групи «Pła­netnicy». Організатор циклу дис­кусійних літ. зу­стрічей. У твор. доробку О. — пере­клади творів польською з нім., чес. і рос. мов. У спів­­авторстві з К. Іжиковським 1908 видав брошуру на захист письмен­ника і літ. критика С. Бжозовського, звинуваченого у спів­праці з таємною поліцією. Написав низку літ.-крит. і полеміч. статей, дослідниц. праць із літературо­­знавства (про творчість А. Міцкевича, Ю. Словацького, Г. Ібсена, Я. Кас­провича та ін.), театро­­знавства (коментатор творчості С. Виспянського) тощо, вміщених у варшав. («Wiadomości literackie», «Droga», «Przegląd tygodniowy»), краків. («Krytyka») і львів. («Słowo polskie», «Promień», «Lwowskie wiadomości muzyczne i literackie») період. ви­да­н­нях. Під псевд. Ja­cek Hoplita публікував поезії у додатку до «Kurjera lwowskiego» — «Tydzień literacki». 1935 нагородж. Золотим академ. лавровим вінком Польс. академії літ-ри. 1936 опублікував збірку своїх крит. праць «Próby przekrojów». Після встановле­н­ня у Львові рад. влади у жовтні 1939 уві­йшов до складу Організац. комітету СПУ, однак у грудні того ж року від­мовився до неї вступати і нелегально від­новив діяльність Профес. спілки польс. письмен­ників. Навесні 1942 вбитий нацистами за незʼясов. об­ставин. 1969–70 у Варшаві ви­дано критичні твори О. у 2-х томах.