КЛЕО́ПОВ Юрій Дмитрович (09(22). 08. 1902, містечко Городище, нині місто Черкаської обл. — червень, за іншими даними — 13. 07. 1943, м. Сміла, нині Черкаської обл.) — геоботанік, флорист, систематик, флорогенетик. Чоловік Є. Полонської. Кандидат біо­логічних наук (1929), професор (1934). Закінчив Київський ІНО (1924). Під час на­вча­н­ня роз­почав наукові дослідже­н­ня під керівництвом О. Фоміна, працював позаштатним спів­робітником у Ботанічному кабінеті та Гербарії ВУАН. 1925–27 — викладач Військово-політичної школи; 1927–29 — у Сільськогосподарському ін­ституті; 1929–31 — науковий спів­робітник, завідувач лабораторії, 1931–39 — завідувач від­ділу геоботаніки Ін­ституту ботаніки АН УРСР (усі — Київ); водночас 1934–41 — завідувач кафедри ботанічної гео­графії Харківського університету; 1941–43 — за­ступник директора Кра­йового ін­ституту сільськогосподарської ботаніки (Київ). Автор класифікації гео­графічних елементів неморальних лісів Східної Європи, досліджував їхнє походже­н­ня, шляхи міграції. Ви­вчав вплив епейрогенічних коливань земної кори на роз­виток і характер рослин­ності, процеси її історичного становле­н­ня, а також походже­н­ня та час виникне­н­ня степів у Європі. Описав низку нових таксонів судин­них рослин; особливу увагу приділяв систематиці родини гвоздикових, у складі якої описав числен­ні таксони видового та внутрішньовидового рангів із родів Dianthus L., Gypsophila L., Silene L. та ін. Разом із Є. Лавренком склав легенду до карти рослин­ності України. Під­готував докторську дисертацію, яку не захистив у звʼязку з 2-ю світовою війною (ви­дана 1990 у Києві під на­звою «Анализ флоры широколиствен­ных лесов европейской части СССР»).