Озаринецьке поселення
Визначення і загальна характеристика
ОЗАРИНЕ́ЦЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ — археологічна пам’ятка палеоліту пізнього і трипільської культури. Датована серед. 5 тис. до н. е. Знаходиться на лівому березі р. Немія (ліва притока Дністра) в урочищі Попів город на зх. околиці с. Озаринці Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. Виявлене 1919 місц. краєзнавцем О. Кривицьким. 1926 його обстежив Д. Щербаківський (зібрав крем’яні знаряддя з пізньопалеоліт. рисами — пластини, скребачки, вістря тощо, а також матеріали трипіл. культури етапу В І), 1927 — М. Рудинський (1929 провів розкопки), 1946–48 — Пд.-Поділ. археол. експедиція під керівництвом М. Артамонова, 1951 — Т. Пассек. Під час розкопок досліджено залишки назем. дерев’яно-глиняної споруди трипіл. культури (фрагменти обпаленої глини із відбитками дерев’яних конструкцій). Знайдено понад 300 од. знарядь праці з кременю та ін. порід каменю, серед них — сокири, вкладні серпів, скобелі, скребки, свердла та різці. Ліпний керам. посуд (горщики, конічні покришки, посуд на піддонах, бінокле- та грушоподібні посудини) був прикрашений переважно заглибленим орнаментом чи канелюрами, іноді інкрустований білою пастою чи фарбований вохрою. Також виявлено зоо- та антропоморфну пластику, зокрема з реаліст. рисами. Артефакти з розкопок зберігаються у Нац. музеї історії України (Київ).