Озброєння

ОЗБРО́ЄННЯ – сукупність військової зброї, боєприпасів до неї та технічних засобів, що забезпечують їхнє застосування. У цьому контексті під тех. засобами розуміють військову техніку, що є носієм військ. зброї та/чи боєприпасів до неї, признач. для забезпечення та ведення бойових дій, навч. особового складу, а також для забезпечення заданого ступеня готовності до застосування О. і таких засобів. Спец. техніка — тех. засоби, покликані забезпечувати проведення оперативно-розшук. заходів розвідув., контррозвідув. і правоохорон. органами, тех. засоби спец. зв’язку, тех. та криптогр. захисту інформації, а також обладнання та апаратура для контролю і виконання випробування таких засобів. Військ. зброя — тех. засоби, що застосовують разом із боєприпасами або безпосередньо для ураження противника, знищення його О. та військ. техніки, руйнування укріплень, споруд та ін. об’єктів. До О. та військ. техніки спец. військ належать техніка та засоби: розвідки, зв’язку, радіотех. забезпечення і автоматизов. систем упр., радіоелектрон. боротьби, інж. О., радіац., хім., бактеріол. (РХБ) захисту, топогеодез., навігац., метеорол., морал.-психол., матеріал.-тех., мед. забезпечення. До О. РХБ захисту відносять О. та тех. засоби з проведення РХБ розвідки та РХБ захисту військ, тех. засоби димового маскування та вогнемет. ураження. Зброя на нетрадиц. принципах дії — сукупність новіт. концептуал. напрацювань, прототипів, експериментал., дослід. зразків і прийнятих на О. зразків зброї, що за своїми фундам. характеристиками (будова і алгоритми функціонування, уражал. фактори, об’єкти ураження, наслідки застосування, технології створення) кардинал. чином відрізняються від усіх наявних на цей час зразків О. та військ. техніки. До них належать: нетрадиц. фіз. зброя, електромагнітна зброя, зброя електромагніт. імпульсу, струмова зброя, акустична зброя, кінетична зброя, плазмова зброя, геофіз. зброя, радіол. зброя, нетрадиц. боєприпаси (боєприпаси до звич. зброї з нетрадиц. уражал. факторами і наслідками застосування), нетрадиц. біол. зброя, нетрадиц. хім. зброя, інформ. зброя. О. і військ. техніка Повітр. Сил — сукупність військ. зброї Повітр. Сил, боєприпасів до неї та тех. засобів, що забезпечують їхнє застосування, а також тех. засоби, признач. для забезпечення та ведення бойових дій підрозділами (частинами) Повітр. Сил, навч. особового складу, а також для забезпечення заданого ступеня готовності до застосування О. Повітр. Сил і таких (тех.) засобів. Військ. зброя Повітр. Сил — тех. засоби, що застосовує особовий склад підрозділів (частин) Повітр. Сил разом із боєприпасами або безпосередньо для ураження противника, знищення його О. та військ. техніки, руйнування укріплень, споруд та ін. об’єктів. О. морське — сукупність усіх видів зброї військ. призначення та боєприпасів до неї, якими оснащують військ.-мор. техніку. Військ.-мор. техніка — тех. пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), признач. для ведення та забезпечення бойових дій на морі, упр. і забезпечення функціонування військ.-мор. підрозділів, навч. їхнього особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також ін. тех. засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та/або конструктивно призначені для кінц. використання у військ.-мор. цілях.

І. Б. Чепков