Клепинін Андрій Миколайович
КЛЕПИ́НІН Андрій Миколайович (04. 10. 1871, м. Єкатеринбург, Росія — 1952, побл. Парижа) — архітектор. Брат М. Клепиніна. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1896). Відтоді працював у Міністерстві землеробства та цивіл. майна Рос. імперії. 1899–1905 — архітектор курортів Дирекції кавказ. мінерал. вод, 1905–07 — міський архітектор Кисловодська (нині Ставроп. краю, РФ). Згодом переїхав до Одеси, де керував буд. частиною Рос. товариства пароплавства та торгівлі. Під час воєн. дій 1918–20 емігрував у Югославію. Жив і працював у м. Дубровник (нині Хорватія). Наприкінці життя мешкав у передмісті Парижа. Серед реаліз. проектів — низка павільйонів та альтанок у парку на Гарячій горі, лікарня для лікування очей, будинок працелюбства Товариства допомоги бідним, кафе і низка дач на Провалі, винні склади побл. вокзалу, алея тополь з будівлями Гол. нарзан. ванн і Ново-Сабанєєв. (нині Пушкінські) Верхніми і Нижніми ваннами побл. Сабанєєв. джерела у м. П’ятигорськ (нині Ставроп. краю), гідропатич. заклад і Гол. нарзанні ванни у Кисловодську, гол. вхід Всерос. фабрично-завод. пром.-худож. і с.-г. виставки (Одеса, 1910), а також павільйон Рос. товариства пароплавства і торгівлі на ній, прибутк. будинки на вул. Ніжинська, № 51 (1912) та на вул. Новорибна, № 7 (поч. 20 ст.), будинок Рос. товариства пароплавства і торгівлі на вул. Дерибасівська, № 4 (1912, співавтор В. Кабіольський) у Одесі.
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.