Олійно-жирова промисловість

ОЛІ́ЙНО-ЖИРОВА́ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ  — галузь харчової промисловості, що об’єднує підприємства з перероблення насіння олійних культур, рафінації та модифікації жирів, виробництва рослинних олій, маргаринів, спредів, майонезів та мила. Осн. продукція галузі — нерафінов. та рафінов. рослинні олії, шроти насіння олій. культур, модифіков. жири, маргарини, спреди та кондитер. жири (жирові суміші), майонези і майонезні соуси, фосфатидні концентрати. Олійно-жир. підприємства випускають також таку тех. продукцію, як гранульов. лушпиння, госп. та туалетне мило, гліцерин. Серед рослин. олій основною є соняшник. олія, підприємства галузі виготовляють також соєву, невелику кількість ріпак. та лляної олії. О.-ж. п. посідає одне з провід. місць у формуванні внутр. ринку продовольства України та в структурі її валют. надходжень, а також є однією з найбільш інвестиційно привабливих галузей укр. промисловості й належить до бюджетоутворюв. сектора економіки. Це зумовлено забезпеченням галузі необхід. аграр. сировиною та швидкою окупністю інвестицій у розвиток галузі. Нині Україна займає 1-е м. у світі з виробництва насіння соняшнику, соняшник. олії та шроту, а також є найбільшим світ. експортером двох останніх. Лише бл. 10 % продукції олійно-жир. галузі споживають в Україні, решту — експортують: вона становить прибл. 29 % від заг. експорту продукції АПК та 68 % — експорту продукції харч. галузі. Осн. імпортерами соняшник. олії з України є Індія, країни ЄС, Китай, Ірак, соняшник. шроту — країни ЄС, Китай, Туреччина.

В Україні О.-ж. п. як самост. фабрично-завод. галузь харчової промисловості почала формуватися наприкінці 19 ст. 1913 тут діяло понад 2 тис. дрібних і 92 цензові олійниці. Було вироблено цензовими підприємствами бл. 70 тис. т олії, зокрема 29,6 тис. т пром. олійницями. Асортимент продукції був дуже обмеженим. Галуз. підприємства виробляли олію, мило, оліфу переважно з імпорт. сировини. Після більшов. перевороту 1917 в результаті зміцнення сировин. бази, розвитку віт­чизн. продовол. машинобудування докорінно реконструйовано й значно розширено діючі олійниці, споруджено нові технічно досконалі підприємства, зокрема гідрогенізац. завод у Слов’янську (нині Донец. обл.), маргарин. і миловар. заводи у Харкові тощо. Знач. поштовх розвитку О.-ж. п. надало зростання обсягів світ. виробництва олій. насіння на поч. 20 ст. Ця тенденція зберігається і дотепер, вона супроводжується збільшенням потужностей із перероблення насіння та обсягів випуску осн. продукції — рослин. олій. До кін. 20 ст. осн. сировиною для виготовлення олії у світі було насіння сої, проте нині нею стали плоди олій. пальми, а лідируючі позиції за обсягом виробництва займає пальмова олія — її валове виробництво складає понад 75 млн т. В Україні О.-ж. п. упродовж минулого століття відігравала важливу роль у забезпеченні населення харч. та тех. продуктами. Для виробництва рослин. олій у 1-й пол. 20 ст. використовували ріпак, льон, коноплі, рижій, а потім осн. олій. культурою став соняшник. Із соняшник. насіння виготовлено в Україні (1969) бл. 98 % олії. Суттєве зростання обсягів виробництва соняшник. насіння розпочалося від поч. 21 ст.: за останні 20 р. — від 3 до 17 млн т у рік (за оцінкою USDA у 2021/22). Введення експорт. мита на насіння соняшнику наприкінці 1990-х рр. зумовило будівництво нових потужностей із перероблення насіння олій. культур та стрімке зростання виробництва соняшник. олії в Україні. За даними асоц. «Укроліяпром», 1998–2018 потужність підприємств із перероблення олій. насіння підвищилася у 8 разів і досягла 22 млн т, збудовано 60 нових заводів, із них 40 — високопотужних. У результаті цього обсяги випуску соняшник. олії зросли від 432 тис. т (1998) до 6,25 млн т (2019). Осн. її виробники — Дніпропетровський олійноекстракційний завод, Пологівський олійноекстракційний завод, Полтавський олійноекстракційний завод, Придніпровський олійноекстракційний завод (Кропивницький), Бандур. (Микол. обл.), Кахов. (Херсон. обл.), Микол. олійноекстракц. заводи, Вінн. олійно-жир. комбінат, компанії «ОптімусАгро Трейд», «Олсідз Блек Сі», «Оліяр», «Укр. чорномор. індустрія» (Одес. обл.) та ін.

Окрім насіння соняшнику, укр. аграрії вирощують насіння й ін. олій. культур, зокрема ріпаку. Валовий збір насіння ріпаку складає 1,5–3,5 млн т у рік, майже весь його урожай експортують, вітчизн. виробники переробляють бл. 10 %. Виготовлена ріпак. олія також фактично вся йде на експорт, що пояснюється, насамперед, високим попитом на неї на світ. ринках та відсутністю культури споживання цієї олії в населення України. Ще однією культурою, що є сировин. лідером серед насіння для виготовлення олії, є соя. Валовий збір її насіння у світі значно перевищує насіння ін. олій. культур, а обсяги випуску соєвої олії нині несуттєво відстають від валового виробництва пальмової олії і становлять (за даними USDA) 60 млн т у рік. Стрімке зростання вирощування соєвих бобів спостерігається і в Україні — 2011 валовий збір складав 1,6 млн т, а 2019 досягнув 4,46 млн т (прибл. 30 % перероблено підприємствами олійно-жир. галузі). Підвищення виробництва насіння сої зумовлено збільшенням попиту на соєвий шрот серед виробників м’яса птиці та ін. с.-г. тварин. Окрім рослин. олій та шротів, підприємства О.-ж. п. виготовляють різноманітні жирові продукти — маргарини, спреди, жири для кондитер. і хлібопекар. виробів, майонези та соуси. Осн. виробники маргарин. продукції — Запоріз. олійно-жир. комбінат (торг. марка «Щедро»), компанія «Дельта Вільмар Україна» (Одес. обл.), Київ. маргарин. завод, Львів. жиркомбінат та ін. Обсяги виробництва майонезів становлять прибл. 100 тис. т у рік, серед лідерів — Львів. жиркомбінат, Київ. маргарин. завод, підприємства «Віктор і К» (Кіровогр. обл.; торг. марка «Королівський смак»), «Волиньхолдинг» (торг. марка «Торчин»), «Чумак» (Херсон. обл.; однойм. торг. марка).

Потужні підприємства галузі, що виробляють понад 90 % вітчизн. ринку рослин. олій, понад 80 % — маргарин. продукції та бл. 40 % — майонезу, об’єднує асоц. «Укр­оліяпром». Окрім того, до її складу входять інформ.-аналіт. агенції «АПКІнформ», «Експерт Агро», консалтинг. агенція «УкрАгроКонсалт», низка малих підприємств із виробництва олійно-жир. продукції, а також Олій та жирів Український науково-дослідний інститут (УкрНДІОЖ, Харків), науковці якого зробили знач. внесок у розвиток й удосконалення технологій виготовлення олій та жирів, розроблення нормат. документів для О.-ж. п., а також видають «Інформ.-аналіт. бюлетень...», що висвітлює проблеми галузі. Заснування й функціонування асоц. «Укроліяпром» сприяло збереженню та розвитку галузі, нормат.-тех. і технол. документації, створенню єдиного інформ.-аналіт. простору, підвищенню рівня наук. та технол. забезпечення діяльності підприємств галузі. Учасники асоц. досягли вирішення низки важливих питань у законодав. сфері, у галузі митно-тариф. та тех. регулювання, що забезпечило стабіл. роботу олійно-жир. підприємств та підвищило якість продукції.

У 1-й пол. 20 ст. у Харків. політех. інституті (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут») Б. Тютюнников створив наук. школу з проблем технології виробництва олій та жирів, хімії жирів і продуктів їх переробки, що була найвідомішою у Рад. Союзі. Гол. її здобутками були результати дослідж. будови і властивостей жирних кислот, жирів та олій, розроблені технології перероблення жирів, виробництва синтет. жирних кислот. Серед представників цієї школи — Ф. Гладкий, І. Демидов, П. Некрасов, Л. Перевалов, В. Тимченко. Наук. школа з проблем олійно-жир. галузі започаткована також у Нац. університеті харч. технологій (Київ). Її засн. М. Осейко дослідив проблеми перероблення рослин. олій, виробництва мастил. матеріалів та продуктів для оздоров. харчування. Питанням перероблення насіння олій. культур із виробництвом білк. продуктів, удосконалення технологій рослин. білків та олій із нетрадиц. олій. сировини присвячені праці Т. Носенко. Підготовку фахівців для О.-ж. п. здійснюють зазначені заклади вищої освіти та Одес. академія харч. технологій.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю