Олександр (Биковець)

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕКСА́НДР (Биковець Олександр Костянтинович; 29. 12. 1924, с. Багачка Устивиц. р-ну, нині смт Велика Багачка Миргород. р-ну Полтав. обл. — 14. 03. 2013, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — церковний діяч. Син К. Биковця. Навч. у муз. технікумі (м. Сталіно, нині Донецьк, 1940–41) та консерваторії (м. Вісбаден, Німеч­чина, 1947–49). Закін. пастир. курси у Полтаві (1943). 11 травня 1949 у табір. церкві св. Миколая в м. Пфорцгайм (Німеч­чина) архі­єпис­копом Григорієм (Огійчуком) висвяч. на священика. Того ж року ви­їхав до США. Був настоятелем храмів Петра і Павла (м. Філіментик, шт. Кон­нектикут,1949–51), Успі­н­ня Божої Матері (м. Джонс, шт. Оклагома, 1951–52), св. Андрія Перво­званого (Детройт, 1952–2002). У 1952–72 — секр.-канцлер Малої Ради УАПЦ (соборноправної), ред. її часопису «Православний українець». 1973 став одним із ініціаторів від­окремле­н­ня групи парафій УАПЦ (соборноправної) під керівництвом архі­єпис­копа Олексія (Пилипенка). 18 жовтня 1986 обраний єпис­копом, хіротонія від­булася 16 жовтня 1988 в соборі архангелів Гаврила та Михайла в Аделаїді (Австралія). У листопаді 1994 прийнятий до УПЦ КП з титулом єпис­коп Уманський, від 1999 — архі­єпис­коп. 2010 виключений зі складу УПЦ КП. Сприяв від­будові Святоуспен. кафедрал. собору УПЦ КП в Полтаві.

Літ.: Дениско Г. Олександр, син убієн­ного Костянтина… // Полтав. єпархіал. ві­домості. 1997. № 4; Крусь Ю. Пʼятде­ся­тилі­т­тя священства Архипастиря УАПЦ // Укр. вісті. 1999. № 33.

О. П. Ротач

Завантажити статтю