Олександропільський курган
ОЛЕКСАНДРО́ПІЛЬСЬКИЙ КУРГА́Н — один із найбільших курганів степу України. Ін. назва — Лугова Могила. Є похованням чл. родини царя Скіфії кін. 4 ст. до н. е. Досліджений А. Терещенком (1852–54), О. Люценком (1855–65), С. Поліним (2004–09) побл. с. Олександропіль (нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл.). Вис. насипу — 16 м (хоча існує версія про 21 м і більше), діаметр — 85–90 м. Його оточували кам’яні брили, рів (діаметр — 100 м) і вал. У насипі знайдено: золоті накладки дерев’яних чаш (голова коня та фігурка вепра), срібні та бронз. прикраси упряжі, уламки катафалків. Серед залишків тризни під насипом кургану та навколо зібрано бл. 400 амфор і їхніх уламків, що походили з 13-ти вироб. центрів. Підземні споруди — центр. і бокова (допоміжна) могили. До камери центр. могили вели пд. короткий (4,3 м) і сх. довгий (27 м) дромоси. У ній виявлено поховання 3-х чоловіків і 1 жінки (господар з почетом). Незважаючи на те, що комплекс було пограбовано, вдалося зібрати 700 золотих оздоб від одягу та гол. убору, уламки вкритого золотом заліз. панцира, амфори, чорнолакову піксиду, бронз. лутерій, срібну ойнахою та окуту бронзою дерев’яну скриню. Сх. частину довгого дромосу заповнювали скелети 15-ти коней у коштовній упряжі. Бл. 50 золотих і 60 сріб. оздоб вузди мали зображення міфол. персонажів, грифонів, сцен полювання на зайця; один із коней — золоту платівку з гіпокампами, ін. — золотий нагрудник. Ще один кінь знаходився в окремій ямі під центром кургану, його вузду прикрашали зображення тварин, виконані в греко-іран. стилі. Вхід до бокової могили, в якій було поховано кремезного чоловіка, закривав розібраний віз, його накриття оздоблено круглими бронз. платівками.
Рекомендована література
- Лазаревский Я. Александропольский курган: Могила скифского царя // Зап. император. Русского археол. об-ва. 1894. Т. 7;
- Полин С. В., Алексеев А. Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье. К.; Берлин, 2018.