Олександропільський курган

ОЛЕКСАНДРО́ПІЛЬСЬКИЙ КУРГА́Н — один із найбільших курганів степу України. Ін. назва — Лугова Могила. Є похова­н­ням чл. родини царя Скіфії кін. 4 ст. до н. е. Досліджений А. Терещенком (1852–54), О. Люценком (1855–65), С. Поліним (2004–09) побл. с. Олександропіль (нині Дні­пров. р-ну Дні­проп. обл.). Вис. насипу — 16 м (хоча існує версія про 21 м і більше), діаметр — 85–90 м. Його оточували камʼяні брили, рів (діаметр — 100 м) і вал. У насипі зна­йдено: золоті накладки деревʼяних чаш (голова коня та фігурка вепра), срібні та бронз. прикраси упряжі, уламки катафалків. Серед залишків тризни під насипом кургану та навколо зі­брано бл. 400 амфор і їхніх уламків, що походили з 13-ти вироб. центрів. Під­земні споруди — центр. і бокова (допоміжна) могили. До камери центр. могили вели пд. короткий (4,3 м) і сх. довгий (27 м) дромоси. У ній виявлено похова­н­ня 3-х чоловіків і 1 жінки (господар з почетом). Не­зважаючи на те, що комплекс було пограбовано, вдалося зі­брати 700 золотих оздоб від одягу та гол. убору, уламки вкритого золотом заліз. панцира, амфори, чорнолакову піксиду, бронз. лутерій, срібну ойнахою та окуту бронзою деревʼяну скриню. Сх. частину довгого дромосу запов­нювали скелети 15-ти коней у коштовній упряжі. Бл. 50 золотих і 60 сріб. оздоб вузди мали зображе­н­ня міфол. персонажів, грифонів, сцен полюва­н­ня на зайця; один із коней — золоту платівку з гіпокампами, ін. — золотий нагрудник. Ще один кінь знаходився в окремій ямі під центром кургану, його вузду прикрашали зображе­н­ня тварин, виконані в греко-іран. стилі. Вхід до бокової могили, в якій було поховано кремезного чоловіка, закривав ро­зі­браний віз, його накри­т­тя оздоблено круглими бронз. платівками.

Завантажити статтю