Олексіївська культура

ОЛЕКСІ́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура доби нео­літу. Датовано часом від 7000 до 5500 р. тому. Осн. памʼятки: Олексіївська Засуха, Мартинівка, Долинка, Ішунь, Суат ІІІ, Алачук. Тер. пошире­н­ня — степи Рівнин. та яйли Гір. Криму; генет. пі­доснова — кукр­екська культура та, частково, шпанська культура. Кремʼяна індустрія характеризується роз­виненою пластинча­стою технікою роз­колюва­н­ня з одноплощин. нуклеусів. Знаря­д­дя: мікроліти (трапеції та сегменти зі стрімкою та пласкою ретуш­шю, прямокутники, платівки з притупленим краєм, вістря з мікрорізцевим сколом), кінцеві та пі­докруглі скребачки, кутові та бокові різці на від­щепах та платівках, вкладені кукрек. типу. Посуд — нечислен­ні плоскодон­ні слабо­профільов. майже неор­наментов. слоїки. Носії О. к. за­ймалися полюва­н­ням на степ. тварин, збиральництвом, на пізньому етапі, ймовірно, тварин­ництвом. Госп. сезон. цикл перед­бачав викори­ста­н­ня степів Рівнин. Криму взимку та лукових степів яйл Першого пасма Крим. гір влітку.

Завантажити статтю