Олексій Голосіївський
ОЛЕКСІ́Й ГОЛОСІ́ЇВСЬКИЙ (Шепелєв Володимир Іванович; 14(26). 04. 1840, Київ — 11(24). 03. 1917, там само) — церковний діяч РПЦ. Із народження не розмовляв, після зцілення 1853 став послушником при митрополиті Київському Філареті (Амфітеатрові). Брав приватні уроки у викл. Київ. духов. академії, Університету св. Володимира у Києві та києво-печер. ієросхимонаха Парфенія (Краснопєвцева). 1855 став послушником Києво-Печер. лаври, працював у лавр. друкарні. 13 квітня 1872 намісником лаври архімандритом Варлаамом пострижений у чернецтво, 23 листопада в Успен. соборі митрополитом Київським Арсенієм (Москвіним) рукопоклад. на ієродиякона, 6 грудня 1875 — ієромонаха. Від 1879 — ризничий Ближніх печер, 1885–87 — Успен. собору. 1891 переведений до Спасо-Преображен. пустині, від 1895 — духівник-старець в Голосіїв. пустині (обидві — Київ). Був духівником митрополитів Київських Іоанникія (Руднєва) та Флавіана (Городецького), єпископа Чернігівського Антонія (Соколова) та ін. 1999 Синодом УПЦ МП причислений до місцевошанов. святих, 2017 Собором РПЦ визнано як заг.-церк. святого.
Додаткові відомості
- Державний архів
- ЦДІА України у Києві. Ф. 128, оп. 3, мон. спр. 22.
Рекомендована література
- Житие Алексия Голосеевского // Рус. паломник. 1993. № 8;
- Татиана (Алатарцева), игум. Старец Алексий. Жизнеописание прп. Алексия Голосеевского (Шепелева). К., 2008.
Завантажити статтю
2.jpg)
Людина 
.jpg)
