Олексюк Василь
Визначення і загальна характеристика
ОЛЕКСЮ́К Василь (справж. — Бегей Василь Гаврилович; 27. 04. 1901, с. Олешків, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 24. 10. 1948, смт Заболотів, нині Коломий. р-ну) — письменник, журналіст. 1918–19 у складі Гуцул. куреня УГА брав участь у боях із польс. військами побл. Львова. Від 1920 жив в УСРР, здобув вищу журналіст. освіту в Харкові, працював у ред. газет Причорномор’я (смт Арбузинка Херсон. обл., Одеса). Належав до літ. організації «Західна Україна». 1935 був безпідставно заарешт. і засланий на Колиму, звідки 1946 повернувся на рідне Покуття. Опублікував низку нарисів і кореспонденцій, 1931 надрукував окремими книгами повісті «Галицька хуртовина» (про події 1918–19 на зх.-укр. землях) і «Село горить» (з часів колективізації в Причорномор’ї). Фрагменти з першого твору передруковано в кн. «Покутська хрестоматія» (Снятин, 2008), де також уміщено добірку віршів О., написаних на Колимі й після повернення з неї.