Оленич-Гнененко Петро Павлович

ОЛЕ́НИЧ-ГНЕНЕ́НКО Петро Па­влович (псевд.: Пегасов Апол­лон Апол­лонович, Січовик Іван, Сечевиков Иван; 20. 12. 1869(01. 01. 1870), с. Кегичівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Красногр. р-ну Харків. обл. — 17(30). 08. 1914) — письмен­ник, драматург, сатирик. Брат Павла, дядько Олександра Оленичів-Гнененків. Закін. Петров. Полтав. кадет. корпус (1888) та Микол. кавалерій. училище в С.-Пе­тербурзі (1891). Служив у 30-му драгун. (згодом 10-й гусар. Інгерманландський) полку. 1905–06 — вихователь Петров. Полтав. кадет. корпусу. Від 1914 — під­полковник. Брав участь у 1-й світ. вій­ні, загинув у бою побл. с. Неділиська (нині Львів. р-ну Львів. обл.). Автор проз. твору «Роман, князь рус­ский», пʼєс «Стенька Разин», «Емельян Пугачев на страшном рубеже», поем «Близнецы», «Евнух», «Три счастья», «Казбек», сатир. поем «Приключения ис­тины в обновлен­ной Рос­сии», «Храбрые революционеры», «Девица Пулемет», низки повістей та оповідань. Твори друкував у часописах «Полтавский вестник» («Под гнетом стачки», «Повальное без­умие», «Писателю Короленко», «На современ­ные моти­вы», «Шавка и луна», «Сон кадета»), «Рус­ская правда» («Молитва», «Освобожден­ный орел», «Повар и Теленок», «Обижен­ные Волки», «Новые ворота»), «Юж­ный край» («Орясина», «Встреча»), «Харьковские губернские ведомости» («У орудия», «Дуэль», «Иванова ночь»), «Вестник Кавказских минеральных вод» («Чародейка», «Зверь», «Эльбрус»), «Ра­зведчик» («Две жертвы», «Не то», «Штрафован­ный», «Суд Соломона», «Смерть драгуна», «Павшим в Китайскую кампанию»), «Исторический вестник» («Амурский сполох: Воспоминания»), «Пчелка» («Поджигатель», «Сон Доктора, или Испуган­ные черти», «Песня Харьковца», «Кошки-мышки») та ін. Писав українською мовою вірші (зокрема для дітей), був зна­йомий із діячами укр. культури. Деякий час листувався з І. Франком, якому надсилав на рец. свій зб. україномов. лірики «Кобзар» (не був на­друк.). Звертався до питань укр. фольклору (ст. «Народное творчество в Малорос­сии», опубл. у г. «Южный край»).

Завантажити статтю