Ольхівчик
Визначення і загальна характеристика
ОЛЬХІ́ВЧИК — колишнє селище міського типу Шахтарського району Донецької області; історична місцевість міста Шахтарськ. Насел. пункт О. знаходився на р. Ольховчик (притока Міусу, бас. Азовського моря), за 3 км від залізнич. ст. Постникове. Тут знайдено статуї 5 ст. до н. е. (зображує знат. скіф. воїна зі зброєю) та давньорус. періоду (належала одному з племен, що кочувало в цих степах). 1784 побл. пошт. тракту старшина Васильєв заснував заїжджий двір, навколо якого згодом почали селитися селяни-втікачі. Нове поселення назвали Ольхівське (пізніше — О.). Наприкінці 18 ст. розпочато видобування кам’яного вугілля кустар. методом. 1801 було 30 дворів, проживали 232 особи; 1868 — відповідно 175 і 1163. У 1854 неподалік О., побл. балки Стіжка вихідці з Таврій. губ. заснували х. Стіжківе (нині смт Стіжкове). Від 1860-х рр. — у складі Олексієво-Орлів. волості (див. Олексієво-Орлівка) Міус. (згодом — Таганроз.) округу Області Війська Донського. 1864 споруджено шахту, з якої в наступ. році було видобуто бл. 1,5 тис. пудів вугілля. 1886 відкрито церк.-парафіял., наприкінці 19 ст. — трикласну земську школи. На поч. 20 ст. 3 нових шахти в околицях О. збудував моск. підприємець А. Катик, який став одним із постачальників вугілля Катеринин. залізниці, підприємствам Макіївки та Горлівки (нині обидва — Донец. обл.). Водночас у цій місцевості виникло с-ще Катик. 1915 — 450 дворів і 3589 мешканців; 1923 — відповідно 574 і 2597. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30 — Сталін. (до 1924 — Юзів.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл.; 1923–24 — Олексієво-Орлів., 1924–45 — Чистяків., від 1945 — Катиків. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1939 — смт. Від 28 жовтня 1941 до 3 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло підпілля. 1947 до Ольхівчиц. селищ. ради належали с-ща шахт «Великан», «Вікторія», «Ганна», № 20, № 20-біс, х. Красна Зірка. Від 1953 — у підпорядкуванні Шахтар. міськради Шахтар. р-ну. 1959 проживали 9,8 тис. осіб. На поч. 1960-х рр. працювали 4 шахти; функціонували середня та восьмирічна школи, 2 клуби, 4 б-ки. 1962 О. як окремий насел. пункт ліквідовано та разом з с-щами Катик і Олексієво-Орлівка зараховано у межі м. Шахтарськ, що у тому ж році отримало статус обл. значення.
Завантажити статтю
