Ольшевський Ігор Едилович
ОЛЬШЕ́ВСЬКИЙ Ігор Едилович (26. 05. 1958, м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волин. обл. — 06. 06. 2021, Луцьк) — письменник, літературознавець, перекладач, композитор-аматор. Син Е. Ольшевського. Член НСПУ (2005). Літ.-мист. премії ім. А. Кримського (2010), ім. П. Куліша (2018). Закін. Луцький пед. інститут (1982). Працював кер. літ. гуртка, ред. Волин. обл. б-ки для юнацтва, 2000–05 — відп. секр. г. «Луцьк молодий», від 2006 — співроб. інформ. центру Волин. університету (Луцьк). Дебютував віршем-сонетоїдом «Летіла пісня» у г. «Молодий ленінець» (1977, 29 січня). Автор зб. верлібрів «Редактор снів» (2003), лірич. трикнижжя «Зодіакальне світло» (2008), зб. психоделіч. прози «Хованки в житі» (2009), есе «Леся Українка: містика імені й долі» (2004), «Павло Тичина: таїна життя і творчості» (2005), «Григорій Сковорода: місія Посланця» (2008), «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета» (2012), трактату в особах «Агатангел Кримський: поклик Сходу» (2012), наук.-фантаст. розвідки «Відлуння доісторичних цивілізацій?» (2013), роману-есе в листах, інтерв’ю і коментарях «Тарас Шевченко: від імені — до Місії» (усі — Луцьк). Вірші О. вводять читача у світ автор. медитацій, філос. осмислення різноманіт. пластів нашого буття — як реальних, так і сюрреальних, ліричні поезії присвячені вічній темі кохання, проза — темі духов. вибору між світлом і темрявою — вибору, який повинен зробити кожен. Перекладав з рос., білорус. та польс. мов. Окремі вірші О. перекладали російською мовою В. Бич та О. Васильєв. Пісня «Лесі Українці» (на вірші Л. Михальчук) стала своєрід. візитівкою тріо бандуристок «Дивоструни» Волин. університету.
Рекомендована література
- Криштальський А. Літпортрет Лесі цього разу містичний // ЛУ. 2004, 18 берез.;
- Лис В. Редагування снів і реальності від Ігоря Ольшевського // Світязь: Альм. Лц., 2004. Вип. 10;
- Вербич В. Загадку Тичини знає Ольшевський // Сім’я і дім. Нар. трибуна. 2005, 15 верес.;
- Ляснюк О. Що таке 50? [До 50-річчя І. Ольшевського] // Світязь: Альм. Лц., 2008. Вип. 14;
- Вербич В. Ігор Ольшевський: «Любов — основа всього сущого» // Волин. правда. 2010, 29 верес.
Завантажити статтю
Людина 
