Ольшевський Станіслав Іванович
ОЛЬШЕ́ВСЬКИЙ Станіслав Іванович (12. 10. 1951, м. Новоград-Волинський Житомирської обл.) — композитор, педагог. Брат В. Ольшевського. Член Національної ліги українських композиторів (1999). Закінчив Петрозаводську філію (нині Республіка Карелія, РФ) Ленінградської консерваторії (нині С.-Петербург, 1977; кл. композиції А. Лемана), Київську консерваторію (1988; кл. композиції А. Штогаренка). 1978–84 — керівник самодіяльних колективів. Від 1993 — у Новограді-Волинському. 1996–2004 виступав у складі родинного ансамблю (з дочкою, братом, його дружиною та дітьми), який брав участь у концертах та фестивалях в Україні й Польщі. Авторському стилю притаманна схильність до неоромантизму. Співупорядник видання «Пісні Ніни, Володимира і Станіслава Ольшевських [Ноти]: з репертуару родинного ансамблю» (Л., 2011).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Для симфонічного оркестру — 2 симфонії (1988, 1989), Диптих (1989); для фортепіано — Варіації (присвяч. А. Леману); цикл п’єс за казкою Г.-Х. Андерсена «Снігова королева» (присвяч. О. Стецюку; усі — 1971); цикл «Трансформації» (2005); п’єса для арфи «Батьківщина» (2011); вокал.-інструм. цикли на сл. Д. Чередниченка («Радились дівчата», «Твої небесні очі», «Соколині лови», «Колискова», «Країна твоїх очей», «Мис Доброї надії», «Три золоті ключі», «Евридика»), Н. Архангельської («Щастя», «Коли руки тягнуться до рук», «Дзеркала», «Ім’я твоє»), польс. поетів (А. Міцкевича, С. Ноймерта, К. Бачинського), поетів Сх. (М. Басьо, Бо Цюй, Ван Вей); обробки нар. пісень для голосу й синтезатора.
Рекомендована література
- Лигачева Н. Он вышел из «Битлз» и грузчиков // Киев. ведомости. 1993, 21 янв.
Завантажити статтю
Людина 
