Олійник В’ячеслав Дмитрович
ОЛІ́ЙНИК В’ячеслав Дмитрович (02. 11. 1942, с. Овчинець Брян. обл., РФ) — скульптор, графік. Член СХУ (1982–90-і рр.). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро). Працював на Запоріз. трансформатор. заводі дизайнером (1963–75), а також на Запоріз. худож.-пром. комбінаті (від 1975). Основні галузі — станк. та монум. скульптури, графіка. У доробку — декор. скульптури, пам’ятні знаки, темат. композиції та портрети. Створював образи сучасників, відображав події 2-ї світової війни. Творчості притаманні ідеалізація образу та реаліст. потрактування пласт. форми. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1975. Деякі твори зберігаються в Запоріз. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Електрозварювальник Л. Буровий», «Електрокарниця» (обидва — 1976), «Опівдні», «Розмова» (обидва — 1977), «Молода зміна» (1979), «Юність батьків», «Додому з перемогою», «Ветеран війни та праці М. Межиборський», «Складальник трансформаторів М. Петренко», «Дніпрогес-2 — у строю!» (усі — 1980), погруддя Т. Шевченка в Запоріжжі (1989).
Рекомендована література
- Художники Запорожья. Областная художественная выставка: Каталог. З., 1986.
Фотоілюстрації
Людина 
