Олійник Олексій Петрович
ОЛІ́ЙНИК Олексій Петрович (25. 04. 1925, м. Шпола, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — червень 1994, м. Буча Київ. обл.) — графік. Чоловік Л. Панченко. Член СХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1956; викл. О. Пащенко, С. Єржиковський, О. Максименко). Працював у галузях станк. та книжк. графіки. Виконав оформлення кн. «Весна і літо» О. Ющенка (1956), «Срібна підківка» М. Рубашова (1958), проілюстрував кн. «Дівчина з передмістя» В. Петльованого (1957), «Син Вессе» А. Хінта (1958), «Перший горизонт» І. Євсикова (1959), «В Оксанчиному селі» В. Кириленка (1961), «Хоробрі музики» Ю. Будяка (1962), «Ручаї течуть» (1964) та поему «Вівчарик» П. Воронька (1958), «Новачок» В. Малика (1965), «Кавуни» Б. Грінченка (1967; усі — Київ), а також казки «Біда навчить» Лесі Українки, «Фарбований Лис» І. Франка, «Весна» В. Біанкі, укр. нар. казки «Котик і Півник», «Чоловік та Лев», «Шакал і глечик», байки «Осел і Соловей» та «Вовк і Кіт» Л. Глібова (усі — 1960), «Квартет» І. Крилова (1964) тощо. Автор 6-ти іл. на тему вірша «Мені аж нудно, як згадаю...» Т. Шевченка до д/ф «Розповіді про Шевченка» (1963, реж. Л. Островська-Курдюм, «Київнаукфільм»). Учасник всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1956. Його роботи вміщували в ж. «Народна творчість та етнографія» (ч. 3, 4), «Зміна» (ч. 4; усі — 1957). Деякі твори зберігаються в Нац. музеї історії України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У полон» (1953), «У рейд», «У Корсуні», «Весна» (усі — 1956), «Остап Вересай», «Тютюнник радгоспу», «Дівчина з Поділля», акварель «Весільне вбрання» (усі — 1957), «Війна» (1960-і рр.), «Дочка Прометея» (1970); кольор. автолітографії — «Вечір на Росі», «Осінь» (обидві — 1955), «На Велику землю» (1956); серії — «Партизани Великої вітчизняної війни» (1956), «Донбас. На комсомольській будові», зарисовок «На будівництві комсомольських шахт» (обидві — 1957), «Двобій» (1970); кольор. ліногравюри — «Натюрморт» (1964), «Весна» (1965).