Ольвія Національний історико-археологічний заповідник НАНУ

«О́ЛЬВІЯ» Національний історико-археологічний заповід­ник НАНУ Створ. згідно з по­становою ВУЦВК і РНК УСРР «Про охорону памʼяток культури і природи» від 3 березня 1926 побл. с. Парутине (нині Микол. р-ну Микол. обл.). У ході реорганізації Ін­ституту історії матеріал. культури АН УРСР в Ін­ститут археології АН УРСР 1938 пере­даний до складу АН УРСР. Від­тоді діяв як наук.-допоміжна установа, структурно був під­порядк. Ін­ституту археології АН УРСР. 1990 отримав статус окремої наук. установи у Від­діл. історії, філософії та права АН УРСР, від 2002 — національний. До складу заповід­ника входять: городище антич. м. Ольвія (30 га), некрополь (235,7 га), о-в Березань (23,6 га). На тер. заповід­ника роз­таш. 2 музеї. Музей кераміки знаходиться у приміщен­ні світл. теле­графу, збуд. на поч. 19 ст. Він містить колекцію керам. виробів з роз­копок антич. міста та його некрополя (594 од. зберіга­н­ня). Серед екс­понатів — глиняний чорно- і червонолаковий та сіро­глиняний кухон. посуд, велика кількість амфор. тари місц. й імпорт. виробництва з центрів антич. грец. світу, теракотові статуетки, фрагменти глиняних водо­провід. труб, зразки ольвій. монет, ливарні форми для прикрас, масляні світильники. Також на тер. заповід­ника роз­міщений музей-лапідарій (музей камʼяних виробів). У закритому павіль­йо­ні пред­ставлено колекції виробів з каменю, присвяч. с. госп-ву, буд-ву, ремеслам, поховал. обрядам (313 од. зберіга­н­ня); на 3-х від­критих май­данчиках — ка­мʼяні над­гробки з некрополя, буд. елементи, ступи, човнові якорі та кнехти (338 од. зберіга­н­ня). У 2-х антич. склепах під курганами збереглися глибокі поховал. камери. Роз­копки антич. міста Ольвія є музеєм під від­критим небом, тому вся тер. городища до­ступна для від­відува­н­ня. Це залишки під­вал. приміщень антич. будинків, храмів, торг. площі, вівтарів, гімназії (школи), дикастерії (суду), римської казарми, систем водо­проводу та ка­налізації; Велика Стоя (місце засі­да­н­ня Нар. зборів); оборон­ні споруди грец. і римського періодів, діючі античні джерела. 2016 у заповід­нику створ. наук. від­діл археології Нижнього Побуж­жя та поновлено дослідж. Ольвій. хори (антич. сільс. поселень навколо міста). Системат. роз­копки Ольвії роз­почав на поч. 20 ст. Б. Фармаковський, який від­крив осн. ділянки, некрополь, встановив кордони міста; від 1928 ними керувала Вчена рада Ольвій. екс­педиції (М. Болтенко, Ф. Камінський, І. Мєщанінов). Нове від­родже­н­ня системат. дослідж. Ольвії від 1936 повʼязане з іменами послідовників Б. Фармаковського — Л. Славіна, А. Карасьова, Е. Леві. Саме Л. Славін (очолював заповід­ник у 1938–71) здійснив роз­копки широких площ житл. кварталів масової забудови в різних частинах Ольвії, захисних споруд і гончар. майстерень у Нижньому місті, центр. частині римської цитаделі, некрополя і перед­містя Ольвії, поселень Ольвій. хори. Після його смерті роз­почався сучас. етап дослідж. Ольвії силами практично тільки Ольвій. екс­педиції Ін­ституту археології НАНУ (А. Бураков, Г. Русяєва, С. Буйсь­ких, В. Отрешко та ін.), яку 1972–94 очолював С. Крижицький, 1995–2010 — В. Крапивіна, від 2011 — А. Буйських. Крім роз­копок на суші 1971–77 проведено цикл гідроархеол. дослідж. у затопленій частині Нижнього міста. Осн. напрями наук. діяльності спів­роб. заповід­ника: музейно-облік. дослідж., каталогізація фонд. колекцій, паспортизація рухомих і нерухомих антич. обʼєктів, комплектува­н­ня музей. зі­брань та їхня наук. атрибуція, роз­робле­н­ня наук. основ музеєфікації. Від 2014 заповід­ник є спів­організатором між­нар. наук. конф. «Ольвійський форум» памʼяті В. Крапивіної (під патронатом благодій. фонду «Ольвійський меценат»); 2020 започаткував проведе­н­ня муз. івенту на о-ві Березань з метою його популяризації. В. о. дир. — С. Шеін (від 2017).