Осадний корпус Січових стрільців
ОСА́ДНИЙ КО́РПУС СІЧОВИ́Х СТРІЛЬЦІ́В — військове формування Армії Української Народної Республіки. Створ. на поч. грудня 1918 під час протигетьман. повстання у м. Біла Церква (нині Київ. обл.) на базі Окремого загону січових стрільців. Складався з 4-х піхот. полків, гармат. бригади, 8-ми кулемет. сотень, дивізіону кінноти і різних допоміж. підрозділів. Командир — полковник Є. Коновалець. У грудні 1918 корпус брав участь у боях із гетьман. військами за Київ. У січні 1919 з його складу (на той час в. о. командувача — отаман Армії УНР А. Мельник) було виділено 3 військ. групи на найбільш важливі напрямки боїв: група сотника Р. Сушка — на Лівобережжя, група сотника О. Думіна — на Пд., група сотника І. Вогульського — на Пн. Частини корпусу зазнали знач. втрат у боях, тому в лютому 1919 його розформовано.
Рекомендована література
- Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. Т. 2. Уж., 1930;
- Довбня В. Січові Стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917–1920 років: організація та правові засади діяльності. К., 2002;
- Гай-Нижник П. Утворення Директорії УНР та формування її військових підрозділів під час антигетьманського заколоту (листопад–грудень 1918 р.) // Гілея. 2020. Вип. 156.