Осадца Михайло-Євген

Визначення і загальна характеристика

ОСА́ДЦА Михайло-Євген (20. 12. 1889, с. Вікно, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 25. 10. 1941, с. Білявці, нині Золочів. р-ну Львів. обл., похов. у м. Броди Львів. обл.) — диригент, педагог, музично-громадський діяч, богослов. Професор (1921). Закін. гімназію в Коломиї (1909), богослов. факультет Львів. університету (1913). Висвяч. на священика, служив у м. Бережани (нині Терноп. обл.) і викладав релігію в нар. школах. 1918–19 під час створе­н­ня ЗУНР входив до складу повіт. комітету Бережанщини. 1921 склав іспит на катехита, отримав зва­н­ня проф. богословʼя і пере­їхав до м. Броди, де викладав у гімназії ім. Ю. Коженьовського (до 1939). У 1922 організував товариство «Боян», при якому діяли чол. і жін. хори, симф. і духові оркестри, драм. гурток; ви­ступав з ними у Бродах, навколиш. селах, зокрема рідному селі М. Шашкевича — Під­лис­сі (нині Золочів. р-ну Львів. обл.). Згодом ці хори були обʼєд­нані в мішаний, виконували нар. і патріот. пісні, твори М. Лисенка («Туман хвилями лягає», «Гамалія»), Д. Січинського (кантата «Лічу в неволі…»), С. Гулака-Артемовського (хори з опери «Запорожець за Дунаєм»), М. Леонтовича («Кант про Почаївську Божу Матір»), П. Ніщинського («Вечорниці») та ін. 1939 залишився без роботи, пере­їхав до с. Білявці. Остан. концерт дав на Білій горі побл. с. Під­лис­ся.

Літ.: Івахів І. Спогад про М. Осадцу // Броди і Брідщина: істор.-мемор. зб. Торонто, 1988; Голинський М. Спогади. К., 1993.

І. Д. Гамкало

Завантажити статтю