Осередчук Володимир Олексійович
ОСЕРЕДЧУ́К Володимир Олексійович (29. 01. 1910, м. Дрогобич, нині Львів. обл. — 28. 05. 1988, с-ще Кренфорд, шт. Нью-Джерсі, США) — гітарист, педагог, громадський діяч. Закін. Укр. гімназію в Дрогобичі (1929), Пед. інститут у Лодзі (Польща, 1931). Брав уроки гри на гітарі у З. Зденціцької. Учителював у Варшав. воєводстві. Часто виступав як співак-соліст, гастролював країнами Європи. Після 2-ї світової війни вивчав гру на гітарі в Муз. академії в Авґсбурзі (Німеччина) у Ф. Шварцгофера. Водночас був солістом гри на гавай. гітарі квартету «Богема» в Реґенсбурзі (Німеччина). Від 1949 мешкав у США (шт. Нью-Йорк, Нью-Джерсі). 1953–55 студіював у Тех. інституті, 1955–58 — Мех. інституті у Нью-Йорку. Працював інж.-проектувальником у фірмі «Wigton-Abbott Corporation». Ініціатор заснування Товариства дрогобиччан (1958) і багатоліт. голова Центр. комітету дрогобиччан (1970–88). Багато концертував як соліст. Разом зі співаком М. Мінським записав низку грамплатівок. Від серед. 1970-х рр. відкрив власну муз. студію у Нью-Джерсі. Упорядкував зб. «Українські стрілецькі пісні на гітарі» (1969), «Улюблені мелодії» (1971), «Пластові й повстанські пісні» (1972), «20 коломийок на гітару» (1973; усі — Кренфорд) та ін.
Рекомендована література
- Володимир Осередчук // Свобода. 1989, 25 лип.