Осінчук Юліана Романівна
ОСІНЧУ́К Юліана Романівна (17. 05. 1953, м. Нью-Йорк, США) — піаністка, педагог. Дочка Р. Осінчука, онука Ф. Дудка. Доктор філософії в галузі музики (1981; дис. присвяч. творчості В. Косенка). Навч. у Париз. консерваторії (1965–66; кл. Н. Буланже), Моцартеумі (Зальцбурґ; кл. К. Цеккі) та Джульярд. муз. школі Нью-Йорка (1973–75; кл. Р. Левіної та Н. Райзенберґ), а також в О. Ейдельмана (1983–95). Дебютувала в 11-річ. віці в «Карнеґі-Голлі» (Нью-Йорк). Від 1970-х рр. постійно виступає з концертами у США та Європі, зокрема у відомих залах Нью-Йорка, Вашинґтона, Лондона, Амстердама, Зальцбурґа. 1990 гастролювала у Львові, Івано-Франківську, м. Дрогобич Львів. обл., Одесі, 1992 — у Донецьку. Від 1992 мешкала в м. Анкоридж (шт. Аляска), де вела активну муз.-просвітн. діяльність, виступала із сольними та ансамбл. концертами, 1997–2012 була худож. кер. Муз. фестивалю. Від 2014 живе і виступає в м. Тусон (шт. Арізона). Репертуар О. обширний та різноманітний, від музики бароко, яку вона грає на клавесині, до 20 ст. — твори С. Рахманінова, В.-А. Моцарта, Ф. Мендельсона, Л. ван Бетговена, Б. Бріттена, Дж. Ґершвіна. Виконувала моногр. програми з творів Ф. Ліста та Ф. Шопена, багато композицій П. Чайковського. О. — одна з найактивніших інтерпретаторок укр. музики у США (Д. Бортнянський, М. Лисенко, Ф. Якименко, Б. Лятошинський); 1-а виконавиця у США Сонати № 2 («Романтичної») О. Киви (1990), 11-ти Етюдів В. Косенка циклом (1998), «Шести українських мелодій» Ф. Якименка, «Української балади» Ф. Ліста та ін. Здійснила низку світ. прем’єр амер. композиторів. Грає у складі камер. ансамблів, із симф. оркестрами. Має надійну техніку, різноманіт. та багатий колоритом звук, добре передає особливості стилів, логіку форми та характер музики. 1973–83 — проф. Гантер-коледжу, 1986–92 — Університету шт. Нью-Йорк, 1992–2014 — приват. муз. студії в Анкориджі. Записала низку грамплатівок (В. Косенко, П. Чайковський, Д. Бортнянський, Л. Ревуцький, А. Штогаренко та ін.).
Рекомендована література
- Соневицький І. Концерт Ю. Осінчук // Свобода (Нью-Йорк). 1965, 15 трав.;
- Сидоренко О. Концерт Юліяни Осінчук // Овид (Буенос-Айрес). 1973, 4 лют.;
- Витвицький В. Юліяна Осінчук — піаністка // Свобода. 1985, 22 листоп.;
- Кузь Б. Юліана Осінчук в Мюнхені // Укр. слово (Париж). 1986, 3 серп.;
- Савицький Р.-мол. Юліана Осінчук на міжнародній сцені // Сучасність. 1988, 4 трав.;
- Житкевич А. Холодні клавіші рояля // Міст. 2012, 23 лют.;
- Кашкадамова Н. Фортеп’янно-виконавське мистецтво України. Л., 2017.
Завантажити статтю
Людина 
