Особливі відділи

ОСОБЛИ́ВІ ВІ́Д­ДІЛИ — структури контр­розвідувального захисту збройних сил та інших військових формувань радянсь­ких органів державної без­пеки у 1918–91. У квітні 1918 президія Всерос. над­звич. комісії (див. ВЧК–ОГПУ) пере­дала спец­службі функції військ. контр­розвідки. Згідно з ріше­н­ням Бюро ЦК РКП(б) від 19 грудня 1918 створ. єдиний орган військ. контр­розвідки Червоної армії і флоту — О. в. при ВЧК. У 1918 і до весни 1919 органи військ. контр­розвідки були пред­ставлені на території України О. в. ВЧК, що діяли при зʼ­єд­на­н­нях і частинах Червоної армії та 1-ї Укр. Червоної армії на під­ставі угоди між урядами Рад. Росії та України. Президія ВЧК 9 березня 1919 організувала О. в. ВУЧК (див. ВУЧК–ДПУ). У липні 1922 О. в. остаточно набули статусу органу контр­розвідув. забезпече­н­ня військ. формувань. Зі створе­н­ням 1923 ОГПУ СРСР О. в. Харків. військ. округу під­порядк. О. в. ГПУ УСРР, О. в. Київ. військ. округу — О. в. Повноваж. пред­ставництва ГПУ УСРР на Прав­обереж. Україні. У 1920–30-х рр. О. в. неодноразово за­знавали організац. транс­формацій, зокрема 1934 функції спец. служби пере­дано до Гол. упр. держ. без­пеки (ГУДБ) НКВС СРСР. Наказом нар. комісара оборони СРСР від 17 травня 1935 на базі Укр. військ. округу створ. Київ. і Харків. військ. округи, що мали власні О. в. 1938–39 організац.-функціонал. побудова органів військ. контр­розвідки остаточно на­близилася до структури Червоної армії та флоту. У лютому 1941 О. в. ГУДБ НКВС пере­творено на 3-й від­діл НКВС із функціями оператив. забезпече­н­ня прикордон. і внутр. військ НКВС, зав­да­н­ня ж контр­розвідув. захисту ЗС покладено на 3-є Упр. Наркомату оборони і Наркомату ВМФ СРСР. 17 липня 1941 створ. Упр. О. в. НКВС, О. в. за­проваджено при штабах фронтів, обʼ­єд­нань і зʼєд­нань ЗС. Структуру упр. О. в. роз­будовували за обʼєктовою ознакою, вона включала 12 від­ділів, зокрема 1-й обслуговував Ген­­штаб Червоної армії, 2-й — ВПС, 9-й — ВМФ, 4-й керував агентурно-оператив. роботою по родах військ, 10-й — контр­розвідув. роботою О. в. фронтів, 12-й — агентурно-оператив. роботою у заг.-військ. зʼ­єд­на­н­нях. До О. в. Пд.-Зх. фронту в Україні входили оперативні від­діл. із контр­розвідув. обслуговува­н­ня: штабу фронту, штабу командувача авіацією фронту та авіац. частин, бронетанк., артилер., інж. і хім. частин, тилової системи та мед. закладів, зафронт. роботи, боротьби з дезертирством. По­становою РНК СРСР від 19 квітня 1943 Упр. О. в. НКВС СРСР реорганізовано у Гол. упр. контр­розвідки СМЕРШ («Смерть шпигунам!») Наркомату оборони СРСР. Встановлено вертикаль органів військ. контр­розвідки: упр. СМЕРШ на фронтах, від­діли — в арміях, корпусах, дивізіях, бригадах, гарнізонах, укріплених р-нах, установах Наркомату оборони СРСР тощо. У центр. апараті СМЕРШу діяли функціонал. від­діли: контр­розвідув. роботи у Наркоматі оборони СРСР, роботи серед військовополонених, пере­вірки рад. вояків, які побували у полоні, боротьби з нім. агентурою, закинутою в тил Червоної армії, візуал. спо­стереже­н­ня та арештів, шифрувал. роботи, оператив. обліку тощо. На СМЕРШ покладено зав­да­н­ня боротьби зі шпигун., диверсій., терорист. і під­ривною діяльністю іноз. роз­відок у частинах і зʼ­єд­на­н­нях Червоної армії, боротьби зі зрадництвом і зрадою Вітчизні, фільтрації та пере­вірки військовослужбовців й ін. осіб, які пере­бували в полоні та оточен­ні.

Типова структура Упр. СМЕРШу фронту від квітня 1943 (338 штатних од.) мала від­діли: з агентурно-оператив. роботи по штабу та управлін. органам фронту, із зафронт. роботи, боротьби з агентами-парашутистами противника, військовополоненими, фільтрації, керівництва роботою ін. органів СМЕРШу на фронті, протидії роз­відці противника, дезертирству; слідства, оператив. обліку тощо. Лише від травня 1943 до червня 1944 військ. контр­розвідники 1-го, 2-го і 3-го Укр. фронтів виявили і зне­шкодили 622 спів­роб. і агенти ворожих спец­служб, пере­вербували 52 агенти, самі за­провадили у середовищі противника 289 оператив. джерел. Загалом під час 2-ї світової вій­ни органами рад. контр­розвідки на укр. землях затримано 7849 агентів спец­служб противника, зокрема 6951 — нім., 791 — румун., 20 — угор. роз­відок, з них 175 — завербованих у довоєн. період. Органи СМЕРШу роз­гортали роз­відув. діяльність за лінією фронту. Лише контр­розвідники 4-го Укр. фронту 1943–44 вивели у тил противника 100 агентів. Вищим проявом контр­розвідув. мистецтва стали оперативні ігри з нім. роз­від­органами для дез­інформації противника, виводу у свій тил і захопле­н­ня нових роз­від­груп. В окремі періоди вій­ни територ. органи та військ. контр­розвідка вели одночасно до 70-ти оператив. ігор для просува­н­ня стратег. дез­інформації в інтересах Верхов. командува­н­ня Червоної армії. «Агентурні» радіо­станції «Тризуб» (Житомир), «Шапка-невидимка» та «Антена» (Львів) діяли від імені груп з пере­вербов. нім. роз­відників і радистів. Їхня діяльність мала сер­йозне значе­н­ня для забезпече­н­ня успіху Корсунь-Шевченківської операції, Львівсько-Сандомирської на­ступальної операції та, особливо, Яс­сько-Кишинівсь­кої на­ступальної операції. З поч. вій­ни і до березня 1944 загинуло 3725, зникло без­вісти 3092, було поранено 3520 спів­роб. О. в. НКВС і СМЕРШу. Наказом НКВС СРСР від 15 травня 1943 6-й від­діл Упр. О. в. НКВС СРСР реорганізовано у від­діл контр­розвідки НКВС СМЕРШ (агентурно-оперативна робота по центр. упр. військ НКВС СРСР, військах охорони тилу фронтів, Прикордон. і Внутр. військах, військах НКВС з охорони залізниць, пром. обʼєктів, у конвой. військах). 25 серпня 1944 сформовано від­діл контр­розвідки НКВС СМЕРШ Прикордон. військ НКВС Прикарп. округу. 1946 органи військ. контр­розвідки повернули до ві­домства держ. без­пеки як 3-є Гол. упр. Міністерства держ. без­пеки СРСР. Зі створе­н­ням КДБ при РМ СРСР 1954 функції військ. контр­розвідки пере­дано його 3-му Гол. упр. На тер. УРСР діяли О. в. КДБ при РМ СРСР по Гол. командуван­ню Пд.-Зх. напрямку, Київ., Прикарп. й Одес. військ. округах, їх зʼ­єд­на­н­нях і частинах, по Чорномор. флоту, по 43-й армії Ракет. військ стратег. при­значе­н­ня. До 1991 мережа О. в. в УРСР охоплювала 3 заг.-військ., 2 танк. армії (понад 20 танк. і мото­стрілец. дивізій), 4 повітр. армії, окрему армію ППО, 2 окремі корпуси, кілька повітрянодесант. і десантно-штурмових зʼ­єд­нань тощо. 1983 ЦК КПРС ухвалив ріше­н­ня про організацію Упр. «В» КДБ СРСР для контр­розвідув. забезпече­н­ня органів МВС та Упр. О. в. по Внутр. військах МВС СРСР. На тер. УРСР і Молдав. РСР створ. Упр. О. в. по Внутр. військах на їхніх територіях. Існував О. в. КДБ СРСР по Зх. прикордон. округу, контр­розвідув. захисту військ округу, обʼєктів 16-го Упр. КДБ та спец. уряд. обʼєктів у Криму. Кадри військ. контр­розвідників для О. в. готували ВШ КДБ СРСР ім. Ф. Дзержинського (від 1962, Москва) та 311-а школа КДБ (від 1974 — Вищі курси КДБ СРСР, м. Новосибірськ, РФ). Під час афган. вій­ни органи військ. контр­розвідки виявили 62 агенти іноз. спец­служб, 915 агентів іслам. зброй. формувань, повернули з полону майже 60 рад. військовослужбовців. Для забезпече­н­ня 40-тисяч. угрупова­н­ня військ, задіяного у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1986 організовано оператив. штаб із 70-ти генералів і офіцерів військ. контр­розвідки.

Із від­новле­н­ням незалежності України 1991 з метою контр­розвідув. захисту, протидії роз­відув.-під­ривним спрямува­н­ням зарубіж. спец­служб і під­тримки боє­здатності та правопорядку у військах, Указом Президента України від 18 грудня 1991 О. в. КДБ СРСР в Україні під­порядковано Упр. військ. контр­розвідки Служби нац. без­пеки України. 27 грудня того ж року затв. штат Гол. упр. контр­розвідки Служби нац. без­пеки України, до складу якого входило 3-є Упр. (військ. контр­розвідка). Центр. апарат військ. контр­розвідки на той час складався із під­роз­ділів з контр­розвідув. забезпече­н­ня МО, Нац. гвардії України, Комітету уряд. звʼязку, Респ. штабу цивіл. оборони, Держ. комітету в справах держ. кордону; з інформ. забезпече­н­ня, аналізу, стратег. та оператив. планува­н­ня; зі здійсне­н­ня оператив. заходів із роз­робле­н­ня і припине­н­ня проведе­н­ня роз­відув.-під­ривної діяльності на військ. обʼєктах тощо. 1992 створ. окреме Гол. упр. військ. контр­розвідки СБУ, 2005 на його базі — Упр. військ. контр­розвідки Департаменту контр­розвідки СБУ. Указом Президента України від 27 листопада 2001 ви­значено осн. зав­да­н­ня органів військ. контр­розвідки: виявле­н­ня та припине­н­ня роз­відув. спрямувань іноз. спец­служб і організацій до ЗС та ін. військ. формувань України; оперативне су­проводже­н­ня реформува­н­ня і роз­витку ЗС та ін. військ. формувань України, їх бо­йової та мобілізац. готовності; дотрима­н­ня між­нар. зобовʼязань у сфері роз­зброє­н­ня, скороче­н­ня та реалізації надлишків озброєнь; оперативне забезпече­н­ня надійного зберіга­н­ня військ. засобів ураже­н­ня; дотрима­н­ня вимог екол. без­пеки, протидиверсій. захисту військ. обʼєктів; попередже­н­ня та локалізація можливих терорист. проявів із за­стосува­н­ням штатної військ. техніки та засобів ураже­н­ня; запобіга­н­ня спробам втягува­н­ня особового складу військ у політ. боротьбу, проявам на­йманства і між­конфесій. проти­стоя­н­ня; контр­розвідув. захист екон. і наук.-тех. потенціалу у військ. сфері; попередже­н­ня, виявле­н­ня та припине­н­ня проявів корупції у ЗС; інформ. забезпече­н­ня органів держ. влади в інтересах роз­­вʼяза­н­ня про­блем оборони, реформува­н­ня і роз­витку ЗС та ін. військ. формувань України. Після низки реорганізацій 2020 створ. Департамент військ. контр­розвідки, структуру якого склали 9 територ.-функціонал. управлінь. 2014–21 завдяки його діяльності проведено 13 демаршів пред­ставникам іноз. держав, до­строково припинено акредитацію 4-х дипломатів, видворено з України 77 іноземців, припинено 286 випадків збору іноземцями військ. інформації, зірвано понад 80 спроб іноз. спец­служб завербувати громадян України. Зне­шкоджено 6 диверсійно-терорист. груп, що готували теракти і диверсії на військ. і цивіл. обʼєктах, за матеріалами щодо вчине­н­ня злочинів терорист. спрямованості засудж. бл. 150 осіб. Припинено майже 2000 спроб незакон. обігу озброє­н­ня, вилучено 81 протитанк. ракет. комплекс і пере­носний зенітно-ракет. комплекс, 1000 гр­анатометів, 2700 одиниць стрілец. зброї, 6,7 т вибухівки тощо. По лінії протидії корупції викрито майже 200 зловмисників, затримано 110 хабарників, 39 осіб засуджено. Одним із провід. напрямів опера­тивно-служб. діяльності військ. контр­розвідки стало забезпече­н­ня без­пеки миротворчих контингентів. 1992–2011 понад 200 спів­роб. військ. контр­розвідки взяли участь у між­нар. миротвор. операціях у складі 11-ти між­нар. місій на тер. 8-ми країн світу (зокрема у регіонах дії радикально-терорист. угруповань Хезбол­ла, Аль-Каїда, Талібан), від­вернули десятки терактів проти миротворців.

Завантажити статтю