Осовський Лешек
ОСО́ВСЬКИЙ Лешек (Ossowski Leszek; 01. 04. 1905, Варшава — 10. 02. 1996, там само) — польський мовознавець. Доктор словʼян. філології (1945), професор (1946). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1932). Проходив наук. стажування в Болгарії (1932–34). У 1935–41 викладав болгар. та білорус. мови у Львів. університеті. Від 1946 — завідувач кафедри російської мови, водночас 1946–48 — заступник декана гуманітар. факультету Вроцлав. університету. 1959–62 — завідувач кафедри російської мови Пед. університету в м. Ополе. 1964–75 — проф. і завідувач кафедри рос. філології Познан. університету. Вивчав польс., болгар. і сх.-словʼян. мови. У галузі лінгвоукраїністики досліджував проблеми сх.-словʼян. повноголосся, укр. диспалаталізацію приголосних перед і, е, істор. звʼязки між поліс. та волин. говірками, укр.-білорус. мовну межу та ін. Чл.-засн. відновленого Варшав. наук. товариства (від 1981). Член редколегії вид. «Slavia Orientalis» (1957–68), «Rozprawy Komisji Językowej Wrocławskiego Towarzystwa Naukowego» (1959–76), наук. ред. мовозн. відділу ж. «Studia Rossica Posnaniensia» (1970–77). Нагородж. Кавалер. хрестом ордена Відродження Польщі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ze studiów gwarowych z pogranicza białorusko-małoruskiego // Sprawozdania z czynności i posiedzeń Polskiej Akademii Umiejętności. 1933. Т. 38, № 3; Jak powstaje małoruska twarda wymowa prasłowiańskich połączeń spółgłoska + i, e // Там само. 1935. Т. 40, № 8; Zagadnienie języka Polesia // Komisja Naukowych Badań Ziem Wschodnich. Pierwszy Zjazd Sprawozdawczo-Naukowy, poświęcony Ziemiom Wschodnim. Warszawa, 1936; O zastępstwie prasłowiańskich grup tort i tert, tolt i telt w językach ruskich (pełnogłos) // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. 1938. Т. 31; Nowsze і starsze związki Polesia z Wołyniem і Czarną Rusią // Polono-Slavica ofiarowane prof. dr. H. Ułaszynowi przez Koło Slawistów Uniwersytetu Poznańskiego. Poznań, 1939; Z zagadnień ukraińsko-białoruskiej granicy językowej. Stan badań // Sprawozdania Komisji Językowej Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. 1939. Т. 2; Gwarowe białorusko-ukraińskie nazwy miejscowe na –iča // Onomastica. 1955. Rocznik 1; Kontynuanty prasłowiańskich połączeń t, d + e na poludnie od środkowej Prypeci // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Wrocławskiego im. Bolesława Bieruta. Językoznawstwo. 1957. Ser. A. № 5; Nowsze і starsze związki Dawidgródka z Czarną Rusią і Wołyniem // Slavia Orientalis. 1964. Rocznik 13, № 1.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
