Крижанівський Андрій Степанович

КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Андрій Степанович (псевд. – Андрій Криж; 02. 01. 1936, Харків – 29. 11. 1989, Москва, похов. у Києві) – письменник-гуморист. Син С. Крижанівського. Літ. пре­мія ім. Остапа Вишні (1989). Член СП СРСР. Закін. Київський університет (1959), Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1983). Працював у Києві: на Укр. радіо, у ред. ж. «Ранок», «Україна», «Вітчизна» (1984–89). Дебютував кн. сатири і гумору «Лі­дер опозиції» (К., 1968). У гу­моресках та усмішках переважно на теми з міського життя вис­мі­ював бюрократизм, егоїзм, ле­дарство, підлабузництво, бай­ду­жість, бездуховність тощо; ствер­джував необхідність інтелектуал. начала, заперечував традиції «торби реготу». Його тво­рам при­таманні гострота спостережень і оцінок, лаконізм, парадоксаль­ність вислову та ситуацій. Окре­­мі книги К. перекладено рос., білорус., болгар. мовами.

Тв.: Крижана усмішка. К., 1972; Баб­ця з Копенгагена. К., 1974; Гномо сапієнс. К., 1977; Телефонна пригода. К., 1980; Хто спалив Карфаген? К., 1980; Стрибок з Парнасу. К., 1982; Ін­терв’ю з колоритним дідом. К., 1983; Концерт для скріпки з реєстром. К., 1985; Ху­дожественный свист. Москва, 1987; То­магавки і макогони. К., 1990; Пережит­ки майбутнього: Сатира і гумор. К., 1991.

Літ.: Брюховецький В. Про мед і дьо­готь // ЛУ. 1983, 8 груд.; Кипнис Г. Улыб­ка Андрея Крыжановского // ЗН. 1995, 7 окт.

В. А. Бурбела

Основні твори

Крижана усмішка. К., 1972; Баб­ця з Копенгагена. К., 1974; Гномо сапієнс. К., 1977; Телефонна пригода. К., 1980; Хто спалив Карфаген? К., 1980; Стрибок з Парнасу. К., 1982; Ін­терв’ю з колоритним дідом. К., 1983; Концерт для скріпки з реєстром. К., 1985; Ху­дожественный свист. Москва, 1987; То­магавки і макогони. К., 1990; Пережит­ки майбутнього: Сатира і гумор. К., 1991.

Рекомендована література

1. Брюховецький В. Про мед і дьо­готь // ЛУ. 1983, 8 груд.;
   Google Scholar Internet
2. Кипнис Г. Улыб­ка Андрея Крыжановского // ЗН. 1995, 7 окт.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю