Островський Олелько Павлович

ОСТРО́ВСЬКИЙ Олелько (Олександр) Па­влович (25. 05(06. 06). 1887, м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. — 26. 06. 1919, Київ) — письмен­ник, драматург, актор, режисер. Після закінче­н­ня істор.-філол. факультету Університету св. Володимира в Києві працював писарем у Мушкет. нотарні в Золотоноші. Брав участь у рев. подіях 1905–07, був чл. нелегал. патріот. організації «Громада» (під керівництвом М. Злобинця) та РУП. Закін. муз.-драм. школу М. Лисенка в Києві (1909), пере­бував у трупах Львів. театру товариства «Руська бесіда» (1909–13), театрів Тернополя, Києва, Харкова, Самбора (нині Львів. обл.). Під час 1-ї світової вій­ни воював на Пд.-Зх. і Кавказ. фронтах. У серпні 1917 повернувся до рідного міста. Організував «Золотоніс. курінь» (1918), заснував видавництво «Вільна думка». Після приходу більшовиків пере­їхав із родиною до Полтави, де очолив першу в місті укр. трупу акторів («Товариство укр. драм. акторів»). У червні 1919 заарешт. під час концерту в театрі за особистим наказом голови губвиконкому Я. Дробніса й не­вдовзі роз­стріляний у Києві, не­зважаючи на намага­н­ня В. Короленка захистити його. Автор істор. белетристич. творів: повість «Данило Нечай (1651 р.)» (X., 1914), «Жовті Води» (Катеринодар, 1912; К., 1918), «Корсунь (1648 р.)», «Облога Вин­ниці (1651 р.)» (обидва — Xарків, 1914), «Руйнува­н­ня Батурина (1708 р.)» (К., 1917; Золотоноша, 1918), «Берестечко» (К., 1917), «Полтава (1709 р.)», «Атакува­н­ня Нової Січі», «Іван Богун, полковник Вин­ницький», «Руйнува­н­ня Чортомлицької Січі (1709 р.)» (усі — Київ, 1918), пʼєса «Сільська честь» (X., 1914; П., 1918), драми «Стрільці» на 4 дії, «Геть­ман Іван Мазепа» та «Нірвана» на 5 дій (усі — Золотоноша, 1918) тощо. У незалеж. Україні кілька творів О. пере­ви­дано, зокрема «Руйнува­н­ня Батурина», «Іван Богун» та «Геть­ман Іван Мазепа» (усі — 2009), оповіда­н­ня «Облога Вин­ниці» опубл. в антології «Дерево памʼяті» (вип. 2, 1992), «Руйнува­н­ня Чортомлицької Січі» — у зб. «Заклятий козак» (1994; усі — Київ), «Берестечко» — у ж. «Київська старовина» (1995, № 4–5). У Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької 1991 по­ставлено пʼєсу «Нірвана».

Завантажити статтю