Островський Олелько Павлович
Визначення і загальна характеристика
ОСТРО́ВСЬКИЙ Олелько (Олександр) Павлович (25. 05(06. 06). 1887, м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. — 26. 06. 1919, Київ) — письменник, драматург, актор, режисер. Після закінчення істор.-філол. факультету Університету св. Володимира в Києві працював писарем у Мушкет. нотарні в Золотоноші. Брав участь у рев. подіях 1905–07, був чл. нелегал. патріот. організації «Громада» (під керівництвом М. Злобинця) та РУП. Закін. муз.-драм. школу М. Лисенка в Києві (1909), перебував у трупах Львів. театру товариства «Руська бесіда» (1909–13), театрів Тернополя, Києва, Харкова, Самбора (нині Львів. обл.). Під час 1-ї світової війни воював на Пд.-Зх. і Кавказ. фронтах. У серпні 1917 повернувся до рідного міста. Організував «Золотоніс. курінь» (1918), заснував видавництво «Вільна думка». Після приходу більшовиків переїхав із родиною до Полтави, де очолив першу в місті укр. трупу акторів («Товариство укр. драм. акторів»). У червні 1919 заарешт. під час концерту в театрі за особистим наказом голови губвиконкому Я. Дробніса й невдовзі розстріляний у Києві, незважаючи на намагання В. Короленка захистити його. Автор істор. белетристич. творів: повість «Данило Нечай (1651 р.)» (X., 1914), «Жовті Води» (Катеринодар, 1912; К., 1918), «Корсунь (1648 р.)», «Облога Винниці (1651 р.)» (обидва — Xарків, 1914), «Руйнування Батурина (1708 р.)» (К., 1917; Золотоноша, 1918), «Берестечко» (К., 1917), «Полтава (1709 р.)», «Атакування Нової Січі», «Іван Богун, полковник Винницький», «Руйнування Чортомлицької Січі (1709 р.)» (усі — Київ, 1918), п’єса «Сільська честь» (X., 1914; П., 1918), драми «Стрільці» на 4 дії, «Гетьман Іван Мазепа» та «Нірвана» на 5 дій (усі — Золотоноша, 1918) тощо. У незалеж. Україні кілька творів О. перевидано, зокрема «Руйнування Батурина», «Іван Богун» та «Гетьман Іван Мазепа» (усі — 2009), оповідання «Облога Винниці» опубл. в антології «Дерево пам’яті» (вип. 2, 1992), «Руйнування Чортомлицької Січі» — у зб. «Заклятий козак» (1994; усі — Київ), «Берестечко» — у ж. «Київська старовина» (1995, № 4–5). У Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької 1991 поставлено п’єсу «Нірвана».
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
