Отаров Керім Сарамурзайович

ОТА́РОВ Керім Сарамурзайович (Отар­ланы Сарамурзаны жашы Керим; 20. 04(03. 05). 1912, аул Гюрхожан Терської губ., нині м. Тирниауз, Кабардино-Балкарія, РФ — 13. 10. 1974, м. Нальчик, Кабардино-Балкарія) — балкарський письменник, перекладач. Нар. поет Кабардино-Балкарії (1969). Учасник 2-ї світової вій­ни. 1944 був депортований комуніст. режимом до Киргизстану. Закін. Кабардино-Балкар. університет (Нальчик, 1963). У 1933–38 та 1943–44 учителював, 1938–41 очолював СП Кабардино-Балкарії. Друкуватися почав 1930. Поезія О. сповнена світлим, соняч. настроєм, водночас у ній звучать роздуми й тривоги про долю рідного народу, спогади про лихоліття вій­ни. З роками поет все більше тяжів до медитатив. лірики, філос. осмислення життя. Писав також оповідання. Окремі твори О. українською мовою переклали А. Бортняк та І. Глинсь­кий. Переклав поему «Катерина», вірш «Заповіт» Т. Шевченка, що увійшли до зб. «Т. Г. Шевченко балкарською мовою» (Нальчик, 1939). У ювілейні 1961, 1964 опублікував у респ. періодиці нові переклади з Т. Шевченка («Лічу в неволі дні і ночі», «Доля» та ін.). В Україні «Заповіт» у балкар. інтерпретації О. надруковано у вид. «Тарас Шевченко. “Заповіт” мовами народів світу» (К., 1964). У г. «Социалист Къабарты-Малкзар» («Соціалістична Кабардино-Балкарія») у березні 1939 опублікував ст. «Великий Кобзар» — про життя і твор. шлях укр. поета.

Завантажити статтю