Отомань

ОТОМА́НЬ — археологічна культура доби середньої бронзи Пів­ден­нокарпатського регіону. Датована 17–14 ст. до н. е. Її ви­окремив угор. археолог М. Рошка, який у 1920-х рр. роз­копав епонімне городище побл. с. Отомань (нині Румунія). Культура О. була поширена на тер. Закарпа­т­тя (Берегове, Дідове, Дякове), Сх. Словач­чини, Пн.-Сх. Угорщини та Пн.-Зх. Румунії. Па­мʼятки пред­ставлені укріпленими та неукріпленими поселе­н­нями, городищами та скарбами бронз. і золотих речей. Племена цієї культури мали роз­винене орне землеробство та скотарство, металургію бронзи, під­тримували торг. і культурні звʼязки з егейським світом. Для неї характерні високо­якіс. яскраво ор­наментов. столовий і ритуал. посуд та бронз. вироби складних, іноді навіть химер. форм. Поховал. обряд біритуальний: тіло­спа­ле­н­ня в урнах і тілопокладе­н­ня в ямах на пласких могильниках (виявлено окремі багаті похова­н­ня). На городищах присутнє зародже­н­ня соц. диференціації су­спільства — виділяються акрополі. Основу ідеол. уявлень складали солярні культи. На пізньому етапі культура О. пере­росла у споріднену культуру Станове.

Завантажити статтю